Приблизно 135 дніпропетровських п’ятиповерхівок потребують ремонту та негайної заміни комунікацій. Про це багато говорять на державному рівні, а у нашому місті навіть було декілька спроб залучити для цього інвесторські кошти, зокрема — німецькі. Але чомусь не склалося. Хоч у німців є чому повчитися. Тільки у Східній Німеччині більше двох мільйонів квартир, які підлягають реконструкції. З них близько 80% будівель вже приведено до ладу. Витрати на повну модернізацію однієї квартири становили приблизно 23 тисячі євро, з них 8,5 тисяч спрямовували на забезпечення показників енергоефективності квартири і будинку в цілому. За даними німецьких фахівців, на реконструкцію досить витратити лише 30% від суми, необхідної для зносу і подальшого зведення нових будинків.
Фахівці Придніпровської академія будівництва та архітектури більше 10-ти років поспіль працюють над проектами реконструкції пятиповерхівок. Запевняють: по-перше, можна продовжити їхній так званий “життєвий цикл” вдвічі — зі 130-ти до 260-ти років. По-друге, змінити на краще “архітектурне обличчя” Дніпропетровська.
“Обшарпанные, непривлекательные 5-этажки превращаются в прекрасные дома повышенной этажности. Путем обстройки это может быть 15. 20 и более этажей. Оптимальной счиатется обстройка в 10 этажей”, – розповідає Василь Денисенко, заступник декана архітектурного факультету ПДАБА.
У Дніпропетровську було кілька спроб, залучивши інвесторські кошти, втілити в життя задуми архітекторів. Але чомусь не складалося. Зараз знову активно заговорили про реконструкцію та знесення застарілого житла. І хоч законопроекту ще не існує в природі, суспільство активно обговорює його три основні засади, озвучені під час круглого столу Конфедерації будівників України. Перекликаються вони із російським законодавством. І тут, виникає кілька питань:
“Получить 100%-е согласие в соответствии с Гражданским Кодексом о переселении людей просто невозможно, поэтому по российскому варианту и у нас пытаются сделать, что 70% если приняли решение, можно переселять людей. Что делать с 30%, которые не согласились? Вторая норма, которую предусматривает этот законопроект, что люди будут расселяться в этом же микрорайоне”, – пояснює Катерина Чижик, голова обласної Асоціації ОСББ та ЖБК “Наш дім”.
“Эти нормы рассматривает “Закон України про комплексну реструктуризацію порталів затарілого житлового фонду”. Как видим, закон этот не заработал изначально – реконструкций таких не проводится. Сегодня он устарел и не работает абсолютно. Необходимо что-то менять в этом направлении”, – доповнює Михайло Вдовін, юрист обласної Асоціації ОСББ та ЖБК “Наш дім”.
Коефіцієнт площі нових квартир після переселення повинен бути не менше один до трьох. Тобто за 70 квадратних метрів у хрущовці Вам повинні будуть дати квартиру у новобудові мінімум у сто “квадратів”. Якщо хрущовку будуть не зносити, а реконструювати, тут теж райдужні перспективи: гарний фасад та метало пластикові вікна і, звісно, нові комунікації. Виникає тільки одне питання — де на все це взяти гроші? Інвесторам дніпропетровці не дуже довіряють. Кажуть, до цього завдання потрібно підходити дуже зважено, хоча, якщо з`явиться інвестор, навряд чи хто буде враховувати думку простих мешканців.
Проти зносу хрущовок і заступник начальника управління ЖКГ міськради Владислав Грицай. У більшості своїй хрущовки, каже, переживуть сотні тисяч новобудов. Із близько тисячі аварійних будинків Дніпропетровська, хрущовок — не більше десятка. І ті опинилися у цьому списку тільки через своє місцезнаходження — зсувонебезпечна зона. Модернізація ж — це добре. От тільки чи захоче інвестор мати справу з тими будинками, які знаходяться не на червоній лінії? Як показує досвід — ні. І менталітет треба теж брати до уваги:
“Реконструкция зданий все равно потянет за собой какие-то и шумовые нагрузки для жителей. У нас все нервные, так что очень сложно об этом говорить. “
Зважаючи на не дуже вдалий досвід Росії, над законопроектом про знесення та реконструкцію старого житла треба добряче попрацювати не одному десятку досвідчених архітекторів, юристів, фінансистів та будівельників. Чи стане на цей шлях Україна, або просто пришвидшить процес аби пролобіювати інтереси близьких до провладних кіл інвесторів? — ось що непокоїть сьогодні.
Автор – Юлія Мельниченко
Камера – Володимир Позняк, Андрій Лисенко
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2013/04/03__04_Melqnik_khrushchovki.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2013/04/03__04_Melqnik_khrushchovki.jpg type=site]