Сепаратистських настроїв “країна” не має, її вигадали, щоб діти адаптувалися до життя після інтернату. Адже вихованці дитячих будинків у більшості випадків не готові до повсякденних речей, які інші вважають елементарними.
Канцелярські товари і товари для творчості, спеціальні набори випускників – білизна, посуд, побутова техніка, джинси, футболки, та, звичайно, смаколики — ці товари вихованці школи-інтернату могли купити на Котовському ярмарку. Сюди привозять необхідне для учнів, а також те, що вони замовили в організаторів заздалегідь.
“Я собираюсь всё на выпускной покупать”, – каже Валерій, учень 10 класу Котовської школи-інтернату.
“Я купил игрушки. Купил йо-йошку, зошиты, ручки”, – говорить Ілля, учень 4 класу Котовської школи-інтернату.
В обігу валюта республіки Радість — радіки. Ці гроші можна заробити просто на ярмарку, беручи участь у різноманітних конкурсах. Але основні капітали діти накопичували протягом року, працюючи на благо своєї держави, — гарною соціально-активною поведінкою. В цьому дітям допомагали у першу чергу педагоги.
“Они ежедневно ведут чековые книжки для детей. Есть президент, который подсчитывает эти чековые книжки. Есть Рада Чести — у нас созданный орган местного самоуправления детский, который принимает самые глобальные и серьезные решения. То есть дети путем голосования принимают решения о серьезных либо правонарушениях, либо награждениях, либо как кого поощрить”, – пояснює Олександра Клюєва, співорганізатор ярмарку.
Тож сам ярмарок — винагорода за заслуги, кульмінація життя республіки, де іграшкові гроші перетворюються у не іграшковий товар. Влаштувати у школі-інтернаті міні-модель суспільства спало на думку благодійникам з фонду “Даруємо Радість”. Фонд допомагав сиротам і звичним способом — просто привозили дітям подарунки. Але така благодійність, зрозуміли дарувальники “Радості”, шкодить подальшому життю вихованців інтернатів.
“Потому что здесь они привыкают к тому, что их 5 раз в день кормят, их одевают, спонсоры приносят подарки. Все падает с неба, откуда ни возьмись. То есть жизнь облагораживается сама собой, и ничего для этого делать не нужно. Вот этот стереотип мышления хочется детям изменить и показать им, как действует настоящая жизнь”, – каже Ольга Шелест, директор благодійного фонду “Даруємо Радість”.
Деякі діти не знали, як піти в магазин і щось купити і “що таке решта” – розповіли у фонді. Республіка Радість та ярмарок адаптує дітей до життя поза інтернатом — кажуть її організатори.
“Сейчас дети кладут деньги на депозит в банк под 30 % годовых. То есть это такие хорошие сумасшедшие прорывы, когда у нас у детей уже..не много, но они есть, эти дети, которые сознательно. Вот у нас там сейчас есть Ян Воронков — 4 тысячи радиков он положил в банк республики”, – говорить Олександра Клюєва, співорганізатор ярмарку.
Котовська школа-інтернат виховує 140 дітей, 60 яких — сироти. Найбагатша людина республіки Радість цього року, так би мовити місцевий олігарх, – Валерій з випускного класу. Він заробив аж 15 тисяч радіків.
“Вироби роблю, там штукатурю по ремонту, учуся хорошо — і радіки”, – каже Валерій, ученик 10 класу.
Хотів купити планшет і телефон — організатори виконали прохання. Але хлопець не тільки отримав урок товарно-грошових відносин, але й пізнав людську заздрість і хижість. На другий день телефон вкрали, а планшет розбили.
Автор – Марія Алексевич
Камера – Дмитро Большак
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2013/05/21__07_Masho_jarmarok.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2013/05/21__07_Masho_jarmarok.jpg type=site]