29 Декабрь, 17:15

Собаче життя: неординарні історії псів та їхніх власниць (ВІДЕО)

Подейкують, що собаки згодом стають схожими на своїх господарів. Координаторка центру допомоги учасникам АТО Наталія Шуліка на власному прикладі переконалася у правдивості цього твердження. Жінка давно мріяла про собаку. Цього року на день народження їй подарували цуценя коргі. За дев’ять місяців пес успадкував риси характеру своєї господарки.

Наталія Шуліка, координаторка центру допомоги учасникам АТО при Дніпропетровській ОДА: «Он такой… очень дипломатичный. Он миролюбивый, он не лезет ни в какие конфликты. Он терпеливый, не гавкучий, спокойный такой. Но за себя может постоять, если есть такая необходимость».

Пані Наталія зазначає: собака — це перш за все друг. А у зоні АТО це ще й надійний помічник.

Наталія Шуліка, координаторка центру допомоги учасникам АТО при Дніпропетровській ОДА: «Недавно разговаривали с одним бойцом. И вот я ему говорю: «Какое у вас воспоминание про участие в АТО, может быть, есть яркое такое? А он говорит: «Да, у нас жил щенок. Он очень чувствовал когда будет арт-обстрел». Говорит: «Вот он просто понимал и мы видели, что если он несётся в блиндаж, значит всё — мы должны туда за ним тоже бежать».

У 2014 році, з початком бойових дій на Донбасі, волонтери просто на вулиці у Дніпрі підібрали сильно побитого песа Кузю. Після лікування його пропонували у хороші руки через мережу Фейсбук. Виявилося, що миловидна зовнішність Кузі оманлива — собака має жорсткий характер, і далеко не кожен господар може знайти з ним спільну мову. Тож люди, які брали пса до себе у родину, згодом повертали його назад. За історією Кузі увесь час стежила волонтерка Ірина Кашлевська — і ось вже три роки собака живе з нею.

Ірина Кашлевська, волонтерка: «Он перекусал всех в доме. Большое спасибо всем членам моей семьи, которые терпели это. Кузя нам был послан каким-то, наверное, испытанием. Потому что он нас перевоспитывал. Реально перевоспитывал. Столько терпения, как к его воспитанию, мы не проявляли ни к кому, даже к собственному ребёнку, наверное. По Кузе можно написать книгу по психологии — о людях и о собаках. Разницы особой вы не заметите, потому что все симптомы посттравматического синдрома, контузии, у Кузи наблюдаются точно такие же, как и у людей».

Ірина — собачниця зі стажем, у її домі завжди були собаки великих порід із родоводом. Кузя став першим псом, якого вона прихистила з вулиці. І незважаючи на труднощі у вихованні, господарка не шкодує про свій вибір.

Ірина Кашлевська, волонтерка: «Хотелось бы, чтобы в год Собаки как можно больше собак нашли свой дом. Хотелось бы, чтобы как можно больше хозяев этих собак относились к собакам, как не к собакам, а как к члену семьи».

Буває так, що від чотирилапих друзів залежить якість життя окремих людей. Собаки-поводирі, які наділені особливою місією — супроводжувати людей з порушенням зору, —  наразі дуже потрібні українцям, розповідає психологиня Еліна Тиха. Зазвичай це німецькі вівчарки або лабрадори, які мають генетичну схильність до спеціального навчання. В Україні немає шкіл для підготовки поводирів, можлива тільки форма приватного тренування, що коштує близько 120 тисяч гривень. Дніпропетровське товариство сліпих розробило відповідний навчальний проект, тепер чекають на пропозиції фінансування.

Еліна Тиха, психологиня: «Собака-помощник — это достаточно терапевтично, мне кажется. Потому что это не только возможность чисто механически передвигаться по городу. Это ещё и возможность эмоционального контакта. У нас ещё инфраструктура не готова, потому что собака-поводырь, допустим, в метро, собака-поводырь в крупных торговых центрах — это то, что сейчас ещё не везде приемлемо. И поэтому нужно готовить, готовить и общество тоже».

Собаки чудово пораються з обов’язками помічників, однак дуже часто їм самим необхідна наша допомога. Знімальна група І9 каналу» завітала на екскурсію до притулку “Друг”, що знаходиться за містом. Дорога до притулку непроста — доїхати можна лише позашляховиком. Волонтери тут дають прихисток лише пораненим собакам — шість таких після операції з клініки їхали за нами на тракторі. Наразі у притулку знаходиться усього 350 тварин, деяких утримують у себе волонтери, деякі лікуються у клініках, а решта ось тут — у вольєрах. Засновниця притулку Марина Болоховець розповідає: прилаштовують песів рідко, усього 2-3 собаки на місяць потрапляють до нових господарів. І це при тому, що збитих автівками, покалічених й побитих тварин на вулицях більшає.

Марина Болоховець, засновниця притулку “Друг”: «Практически каждую неделю поступают собаки, с которых мы достаём пули. У нас вот был пёс с дач, буквально полтора месяца назад. Я не знаю как он вообще выжил, у него в районе головы и шеи 27 пуль. Но он выжил».

Увесь притулок ділиться на дві частини — стару, що її волонтери будували у 2013 своїми силами, і нову — з дерев’яними вол’єрами. Також є карантин, де перебувають старі собаки і ті, які відпочивають після операцій. Кашу тваринам варять на дровах щодня, на облаштунок притулку фінансування не вистачає.

Марина Болоховець, засновниця притулку “Друг”: «Очень сложно упросить людей помочь — на тот же инвентарь, на стройку — это колоссальные, миллионные затраты. На то же сено. На оплату электричества в приюте. Тут бешеные счета. И такие вот вещи тормозят, конечно, развитие приюта. Потому что нечем перекрывать такие расходы, на которые люди не помогают».

Марина також зазначає: більшість собак, яких подарували на Новий рік або Різдво, просто, як подарунок, після свят опиняються на вулиці. Волонтерка хоче, аби у 2018-му дніпряни подивились на проблему безпритульних тварин по-іншому.

Марина Болоховець, засновниця притулку “Друг”: «В Украине не существует проблемы бездомных животных. В Украине существует проблема злых, плохих людей, чтобы не говорить грубее. И вот именно корни оттуда. Ведь собаки бездомные на улице не клонируются. Люди выбрасывают домашние помёты, щенков, котят. Даже породистых выбрасывают. Поэтому, пожалуйста, будьте добрей».

  Майже у кожному дворі є місцевий чотирилапий друг або подруга — як от у нас є Каштанка. Не забувайте про них у холодну пору, почастуйте кісткою, що залишиться з новорічного столу. А вони віддячать вам щирою радістю. І тоді Рік Собаки стане світлішим й добрішим для усіх нас. З наступаючими, нехай щастить!
Автор — Георгій Марков Камера — Макс Бодриченко, Тарас Іванов

Вибір редакції

Дводенний туристичний хаб для сільських мешканців Херсонщини організували представники програми USAID DOBRE(ВІДЕО)

Підтримати туризм. На Херсонщині влаштували дводенний туристичний хаб для сільських мешканців. Організували зустріч - програма USAID DOBRE, що працює з

22 Май, 18:05
В Україні стартувало ЗНО — майбутні абітурієнти складали тести з математики (ВІДЕО)

Ліда із університетом визначилась уже кілька років назад – вчиться на третьому курсі Дніпропетровської державної медичної академії. Але жага до

22 Май, 17:47
У дворах міста — нові сміттєві контейнери. Чи надовго?(СОЦОПИТУВАННЯ)

В останні місяці проблема з вивезенням сміття у нашому місті "стоїть ребром". Поки міська влада і сміттєперевізники “Дніпрокомунтранс” вирішували непорозуміння,

22 Май, 17:01
Прогноз погоди на 23 травня, середу(ВІДЕО)

22 Май, 16:26
До уваги учасників бойових дій! Є робота!

До уваги учасників бойових дій - є робота! кухарі та офіціанти — 6 вакансій. Телефон 067 562 33 00 водії маршрутних

22 Май, 15:55
Дніпровські школярі посіли призові місця на Міжнародному конкурсі комп’ютерних проектів INFOMATRIX-2018

22 Май, 15:18
«Валити не можна лишатися». Як дніпровські активісти разом з міністром охорони здоров’я ставили кому у реченні(ВІДЕО)

“Валить нельзя остаться”. Форум із такою назвою пройшов у Дніпрі 19 травня. Мета заходу — мотивувати аудиторію до нових звершень

21 Май, 18:12
INTERPIPE Dnipro Half Marathon — вдала комунікаційна платформа (КОМЕНТАР)

21 кілометр мокрого асфальту, перекритий центр, 8 тисяч глядачів. Вихідними днями у місті пройшов третій Інтерпайп Dnipro Half Marathon. Учасники

21 Май, 18:04