Від Романа до Йордана: святкове вбрання українок експонують в Історичному музеї ім. Яворницького (ВІДЕО)

“Від Романа до Йордана” – в Дніпропетровському національному музеї відкрилась виставка українського жіночого святкового вбрання.  У двох залах представлені 25 повних одностроїв з різних куточків України, а також прикраси, головні убори, взуття, скрині та інше. Усі речі — з приватної колекції. Її частину власники надали для експонування в Національному історичному музеї імені Яворницького. Чому в українок так багато святкового одягу – Кирилу Бережноу розповіли етнографи.   Від Романа до Йордана — означає від 1 грудня до 19 січня.  “Скільки тієї зими”, – казали наші предки, бо і справді від іменин святого Романа і до Богоявлення, або Йордана, – найбільш насичений святами період, – гуляли буквально через день. Тому і святкового вбрання мали достатньо, особливо жінки. Кураторка виставки, Майя Ернст,  знається на етнографії,  тож  готова розповідати про кожен предмет — від найменшої бусинки.

                Майя Ернст, кураторка виставки: “Буденне вбрання – це темні кольори, це дуже мало вишивки, це дуже прості прикраси, їх мало. На свята одягали все, що було. До свят готувалися. Спеціально вишивали. Вважалося, що на Різдво та Великдень – треба нову сорочку одягати. Звісно, що по статкам. Але старалися прикрасити себе дуже пишно”.

Рясно вишита сорочка, жилет із вовни та хутра куниці, корали та срібні монети. Буковинське святкове вбрання кінця 19-го століття – найстаріше серед усіх експонатів на виставці. У модниць минулого століття були свої тренди.  Святкове утеплене вбрання 20-го століття, нетипового чорного кольору, належало мешканці  селища Амур (нині лівий берег Дніпра).

                Майя Ернст, кураторка виставки: “Силует залишаеться але з’являються нові матеріали модні. Це були і пластикові гудзики, люрекси, з’являються штучні матеріали. Інколи навіть з тканини на гардини могли робити сорочки, на них вишивати. Це просто було модно, щось нове”.

Пані Поліна – одна з перших відвідувачів виставки. Експонати, каже, захоплюють. Однак інтерес в неї більше професійний.

  Поліна, відвідувачка виставки, майстриня: “Мені хочеться більше знати з якого регіону, які шви, як розташована сама вишивка – все цікаво. Мені дуже подобається”.

Пані Марина потрапила на виставку випадково і дуже тішиться: впиадок став щасливим.

            Марина, відвідувачка виставки: “Мені сказали, що тут така цікава виставка. Мені дуже подобається український одяг. Тут я побачила те, що ніколи не бачила. Оці визерунки, оці намиста, прикраси – це так чудово”.

Виставка українського святкового жіночого вбрання працюватиме саме від Романа до Йордана  плюс один день – до 20 січня 2020-го.

          Майя Ернст, кураторка виставки: “Навіть не треба цікавитись саме українською культурою. Тобто інколи, коли взимку хочеться на білому фоні свято кольору – треба прийти і подивитися”.