Про місто – в танцях: 11-го березня відбулася прем’єра документального фільму «Я люблю тебе, Дніпро». Режисерка стрічки – Катерина Стрельченко. Вперше кінокартину показали в стінах Музею українського живопису. Вона – про наше місто та почуття людей, що живуть у ньому. Нагадаємо, що зйомки фільму розпочалися ще торік у грудні, а головні ролі виконують професійна танцівниця Аліса Барамідзе і наш колега, Влад Яценко. Далі творці стрічки планують показати цей фільм на місцевих каналах, а після – повозити його по різних кінофестивалях. Тож чекайте стрічку і на 9-му, а поки – як пройшла її прем’єра вам розкаже Станіслав Пивонос.
Головна ідея стрічки ніби на поверхні, бо читається в назві – «Я люблю тебе, Дніпро». Катерина Стрельченко, режисерка, розповідає: про Дніпро знімали і не раз, але ця картина є чимось більшим. Власне, як і наше місто.
Катерина Стрельченко – режисерка документального фільму «Я люблю тебе, Дніпро»: “В нього свій темпоритм, своя мозаїка, яка складається з людей, які тут мешкають. Кожен з нас створює настрій цього міста, і нам хотілося показати, що внесок кожної людини, яка тут працює, незалежно від того, яку посаду вона займає – це може бути машиніст електропоїзда метро чи майстер якогось цеху – всі вони запускають оце серце, яке починає битися після того, як піднімається сонце”.
Фільм – документальний. У кожного з його учасників, головних і другорядних. Вони ділилися своєю історією взаємовідносин із Дніпром, і не обов’язково в нього треба бути закоханим.
Катерина Стрельченко – режисерка документального фільму «Я люблю тебе, Дніпро»: “Ми не шукали навмисно людей, які закохані в Дніпро. Я була готова почути і критику, і негатив, навіть щось до цього і була налаштована, але, як виявилось, Дніпро дніпряни – люблять, хай би там що вони не казали”.
Але ця хроніка має й художні елементи. Наприклад – хореографія. На таке поєднання режисерку надихнула Аліса Барамідзе – вона стала головною героїнею стрічки.
Катерина Стрельченко – режисерка документального фільму «Я люблю тебе, Дніпро»: “Ще не було ідеї зняти фільм саме про Дніпро, але коли я побачила Алісу, зрозуміла, що я хочу її знімати, от так буває. Красива, розумна, самостійна, незалежна, відкрита, вільна, порядна, чесна – в неї, я не хочу сказати, що вона ідеальна, звісно ні, але якось в неї все поєдналося так класно”.
Усі 6 танцювальних композицій Аліса ставила сама. Кожен відображав певний стан дівчини, її думки та емоції. Участь у цьому проєкті, каже акторка, для неї стала чимось дуже особистим. Вона – уроджена дніпрянка, зараз живе і працює в столиці. І цей фільм – своєрідна подяка Дніпру, що зростив її та виховав.
Аліса Барамідзе – професійна танцівниця, акторка у документальному фільмі «Я люблю тебе, Дніпро»: “Мабуть, я дуже багато думала про своє рішення взагалі переїхати, да, як це сталося, чому взагалі стався цей фільм, чому саме я і чому мені запропонували цю ідею ще рік тому, в лютому. Для мене це якась, якщо можна так сказати, містика, ось, і я вдячна такому випадку, тому що це великий досвід”.
Протягом усього фільму Аліса веде діалог із персонажем, якого умовно можна назвати янголом Дніпра. Роль постаті, що спостерігає за містянами, зіграв наш колега Владислав Яценко. Каже: хоч це і нове, але особливої акторської майстерності не знадобилася, грав скоріше самого себе, бо що робить журналіст? Слідкує за життям.
Владислав Яценко – журналіст 9-го каналу, актор у документальному фільмі «Я люблю тебе, Дніпро»: “Для мене це просто спосіб проявити свої також якісь почуття до цього міста, я радий, що саме в цьому проєкті, в такому вигляді, я долучився до цього і це дало досвід того, що я дивлюся на себе зі сторони – це також дуже цікаво і важливо, просто подивитися, як ти виглядаєш зі сторони”.
Янгол Дніпра слідкує за мешканцями міста і з кожним із них подумки спілкується, героїня Аліси – одна з небагатьох, хто підтримує цей діалог і відповідає любов’ю через танці. Власне цим дівчина і привернула його увагу. Їхня ж розмова – ніщо інше, як символ наших невилимих зв’язків із містом.
Владислав Яценко – журналіст 9-го каналу, актор у документальному фільмі «Я люблю тебе, Дніпро»: “Я часто чую від якихось своїх друзів, які живуть у Дніпрі, що у нас нічого такого цікавого немає і так далі, тому мені здається, що потрібно показати самим жителям міста, що у нас є дуже багато цікавого, що наше місто варте того, аби його любити, за ним доглядати також і вкладати свою любов своєю роботою”.
Робили стрічку в дуже стислі терміни – лише три місяці, враховуючи постпродакшн. Локації фільму – усім знайомі, але кінороби намагалися показати їх з незвичного боку.
Катерина Стрельченко – режисерка документального фільму «Я люблю тебе, Дніпро»: “Чому завод, наприклад, у нас багато заводів і підприємств – у нас таке промислове місто, чому дніпровська політехніка – у нас багато закладів в Дніпрі, мені хотілося показати, що це містечко студентів, чому у нас з’явився музей українського живопису – він теж, до речі, є в фільмі – тому що у нас є і творча складова в місті. Тобто, кожен з персонажів він уособлює якусь рису характеру дніпрян”.
Додало проблем і те, що зйомки проходили взимку, каже оператор кінокартини Дмитро Панков, мерзли і актори, і техніка. Але зрештою він, каже, на знімальному майданчику ментально відпочив.
Дмитро Панков – оператор, режисер монтажу документального фільму «Я люблю тебе, Дніпро»: “Цей фільм про почуття, в першу чергу про любов – любов до місця, де ти живеш, любов до людей, які поряд з тобою, любов до того історичного моменту, в якому ти живеш, ми ж його не вибираємо – не це десь зверху це призначено – і цей час треба любити”.
Дмитро шкодує, що тут знімають мало, адже Дніпро – дуже кінематографічне місто, із цікавою історією, архітектурою та потужною енергетикою.
Дмитро Панков – оператор, режисер монтажу документального фільму «Я люблю тебе, Дніпро»: “Тут можна знімати майже будь-який жанр: від історичного до якихось екшенів, бойовиків і таке інше. Тому я закликаю режисерів, операторів, сценаристів обирати в якості локації Дніпро, бо тут цікаво”.
Станіслав Пивонос, Ілля Ломовський, новини 9-го каналу