Дідусь без обох ніг вперше після ампутації спустився на вулицю (ВІДЕО)



21 сентября, 2015 15:10

У під’зді одного із житлових будинків на проспекті Кірова встановили пандус для дідуся — інваліда

Чого варта справжня дружба якнайкраще знають ці двоє чоловіків. Приятелі з молодості віднедавна стали ще і товаришами по нещастю. Один — втратив зір, іншому – по хворобі ампутували обидві ноги. За два роки Борис Гаврилович звик до інвалідного візка, але через складність пересування по сходах вимушено ув’язнений у чотирьох стінах. Родина його близького друга Амірана вирішила полегшити долю чоловіка, встановивши у під’їзді пандус, та звернулася за допомогою в житлово-комунальні служби.

«Есть у нас товарищ – друг наш. Он без обеих ног. И очень жалко, когда человек сидит в квартире больше двух лет и не может выйти на улицу, погулять, подышать воздухом. И мы попросили, чтобы, в виде исключения, выделили тоже деньги. Это же наш человек, наш знакомый – хотелось помочь», — подруга, дніпропетровський представник Фонду українців при укр. посольстві у м.Берн, Швейцарія Надія Соселія

Але із ЖЕУ навіть не передзвонили. Тоді допомога прийшла з-за кордону. Родина і друзі звернулися до Фонду українців при вітчизняному посольстві у місті Берн. Ця благодійна організація уже давно відсилає фури з одягом, провіантом і медикаментами в зону АТО, адресно закуповує антибіотики та сплачує за операції для поранених. Тож через три дні після запиту Фонд погодився профінансувати і встановлення пандусу для Бориса Гавриловича. Українські жінки-емігрантки зібрали гроші своїми силами.

«Им перечисляют и украинцы, живущие в Швейцарии, и не украинцы. Они пекут разные изделия: булочки, пирожные, торты. И на разных благотворительных вечерах приглашают всех: знакомых, незнакомых. Все приходят, всем очень интересна культура Украины, все интересуются Украиной, сочувствуют, помогают и выделяют немалые деньги для помощи украинцам», — подруга, дніпропетровський представник Фонду українців при укр. посольстві у м.Берн, Швейцарія Надія Соселія

Відкидний пандус встановили до самої квартири дідуся на другому поверсі. Відтепер замкнуте у квартирі життя – позаду: він плескає по плечу найкращого друга, жартує з дружиною, посміхається онуці. А оптимізму на майбутнє чоловікові не забракне. Тепер, жартує, зможе із товаришем ходити на побачення до дівчат. Інвалідність не завадить.

«Ноги начали гнить – вот и все. Атеросклероз. Начали сперва правую ногу. Там отрезали, ступню отрезали, 7 операций делали – там целое дело. А потом нормально… Люди вон без головы ходят: сколько безголовых ходит. Я на балкон не выхожу, а на улицу выйду», — інвалід І групи Борис Пашков


This text will be replaced

автор: Юлія Красовська

камера: Дмитро Большак






Loading...

Оставить комментарий


Комментарии (0)
Включить автообновление