Люди і ракети [ в закритому місті]: проект про Дніпро 1959-1987 років (відео)



20 июня, 2017 13:04

історії та побут мешканців «космічної столиці» СРСР і України.

Тридцять років минає із дня, коли Дніпропетровськ відкрили для світу. Тепер сюди можуть приїздити іноземці, мешканці мають змогу вільно літати за кордон, а про гастролі столичного театру повідомляють із кожної афіші. Але в період, коли на «Південному машинобудівному заводі» тривало виробництво ракет стратегічного призначення, Дніпропетровськ фактично був закритий і на в’їзд, і на виїзд.

Проект «Люди і ракети в закритому місті» швидше про життя людей, ніж про ракети. Історію закритого міста із 1959 до 1987 роки ілюструють чотири усні історії та предмети побуту, які певно і досі можна знайти на горищах багатьох українців, як от соковитискач «Струмок» чи дитячий велосипед “Гном-4». Та головне виробництво «Південного машинобудівного заводу» – ракети. У той період до міста не пускають іноземців. Навіть за кордоном спілкування з громадянами інших країн — під забороною. За кожне випадкове «хелоу» слід було звітувати.

Тетяна Портнова, викладачка ДНУ ім.О.Гончара: «Люди, які були пов’язані із розвиненою індустрією «Південмашу» і інших підприємств, вони можуть зараз сказати, що ми спостерігаємо занепад дуже важливої для розвитку міста галузі. Тридцять років, вони радикально змінили ситуацію. Змінили, ясна річ, на краще».

 В цей період найгірше почувалися діячі культури, які скаржилися на ідеологічні обмеження. Справжнім святом були поїздки до сусідньої області, а якщо далі, у Москву, — це майже космос. Усе змінюється після 1987-го року. У Дніпропетровському художньому музеї вперше відкривають виставку британського митця.

Ігор Труш, науковий співробітник Дніпропетровського художнього музею: «Появилася у нас перша виставка – це виставка Британської ради, виставка «Генрі Мур та його Коло», скульптура. Ми відчули зовсім інші артистичні об’єкти і саме творення експозиції було якось по-новому».

Сьогодні — це символи епохи, тоді — спроба відволікти увагу від секретного виробництва. Із історичного музею на час роботи виставки привезли зменшену копію трактора. Сьогодні вартість такої моделі прирівнюють до вартості справжньої машини — близько 50 тисяч гривень. Поки «Півдешмаш» складав ракети, такі трактори випускали під маркою білоруського заводу — для конспірації.

Триденний проект готували майже рік. Автори кажуть, що тільки почали. Адже цього разу вдалося показати лише те, що називають фасадною історією. Де-не-де у відеоархіві натрапляли на кадри буденного життя дніпропетровців. Проте і досі велика кількість документів залишаються закритими для дослідників.

Катерина Семенюк, авторка проекту «Люди і ракети»: «Мы выяснили, что 13 тысяч объектов по-прежнему засекречены, по-прежнему к ним нет доступа. Скорее, даже документов. Изучить мы эти документы не можем, но факт тот, что сама информация, что это по-прежнему такой момент и с ним непонятно как работать».

Навіть по завершенню виставки дніпрян запрошують ділитися власними історіями, приносити предмети побуту та світлини, які провомляють історією тридцятирічної давнини.

Автор — Оля Василець

Камера — Олександр Височин






Loading...

Оставить комментарий


Комментарии (0)
Включить автообновление