“Світ очима особливих дітей” — нова експозиція в історичному музеї імені Дмитра Яворницького. В ній представлені твори художньо-прикладного мистецтва – петриківський розпис, українська вишивка, художня обробка деревини та образотворче мистецтво. Їх автори — вихованців багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру Дніпропетровської обласної ради. Яким бачать світ ці особливі діти — дізнатися можна з 22 жовтня по 15 листопада або просто зараз…
Казкові світи, кумедні персонажі та дивовижні квіти — авторами витворів із підручних та природних матеріалів є діти. Тут їх називають особливими, бо мають порушення слуху, мовлення або центральної нервової системи. Їм допомагають спеціалісти та педагоги обласного навчально-реабілітаційного центру. Директорка, Ірина Миколаївна, каже: мета цієї виставки — розкрити дітей з особливими освітніми потребами і показати, що вони рівноправні члени суспільства.
Ірина Родименко — директорка багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру Дніпропетровської обласної ради: “На них не можна думати так: “Це дитина така чи така”. Вона така, а може і краща, чим інші діти! І от ми хочемо, щоб ці діти показали на що вони спроможні, що вони в житті досягнуть високих цілей”.
Діти центру відвідують багато гуртків художньо-ужиткового мистецтва – петриківський розпис, українська вишивка, художня обробка деревини, образотворче мистецтво, а також є спортивні секції. Ліза Матвійчук займається петриківським розписом. Її робота — триптих за оповіданням Гоголя “Ніч перед Різдвом”. Малювати почала змалку – навчили її бабуся з татом.
Єлизавета Матвійчук — учениця 8-го класу реабілітаційного центру: “Це для мене, як вільний час. Якщо немає настрою — малюю петриківський розпис – і все, настрій буде”.
До гуртку “Творчість і ремесло” ходить маленька Ліза Бондар — там вчать вишивати нитками та бісером. На виставці дівчинка представила картину “Фея-чарівниця”, над якою працювала 2 тижні. Юна майстриня каже: своє натхнення знайшла в одній казці.
Єлизавета Бондар — учениця 3-го класу реабілітаційного центру: “Мені сподобалася та фея, тому що вона робить добро людям. Я попросила маму, щоб вона сфотографувала у мене і наклала на тканину, і потім я її вишила”.
Керівниця гуртку, Валентина Павлівна, із особливими дітьми працює 30 років. Каже: з кожною дитиною займаються лише індивідуально, і практики більше, ніж теорії.
Валентина Штепа — керівниця гуртку “Творчість та ремесло”: “Спочатку є у нас навчальна робота — тоді ми кажем, що робота “на подарунок” — мамі там чи кому ще. А потім уже конкурсна робота — це підуть уже туди, куди дивляться всі люди і кажуть, що ти молодець, підтримують їх”.
Подібна експозиція в історичному музею імені Яворницького є першою і точно не останньою. Заклад прагне взаємодіяти з інклюзивними центрами, каже заступниця директора з наукової роботи. І не лише через вимоги державних будівельних норм – наявність пандусів, підйомників та інших речей, необхідних для відвідування музею людям з інвалідністю.
Валерія Лавренко — заступниця директора з наукової роботи Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького: “Ми дійсно нічого не знаємо про потреби цих людей. І як можна дізнатися що від нас вимагають, – окрім того, що є державний документ, – якщо не взаємодіяти з цією цільовою аудиторією”.
Автор – Станіслав Пивонос
Камера – Олександр Наумов
