Не лише навчати, а й творити: викладачі «Дніпровської політехніки» влаштували виставку власних витворів мистецтва. Вернісаж відбувся 10 листопада у івент-центрі «Колібрі». Свої творчі доробки представили близько 20 співробітників вишу. Мета експозиції – показати, що в умовах карантину є звідки знайти позитивні емоції та натхнення. Виставку науковців-митців відвідали і наші журналісти.
Ляльки-мотанки, картини з піску, скульптури, мило, навіть одяг – і все це руками викладачів «Дніпровської політехніки». Виставка творчих робіт відбулася на базі університетського івент-центру «Колібрі». Загалом у ній взяли участь близько 20 співробітників вишу. Директор центру каже: не дивлячись на карантин, у них вирує життя. Ба більше, він лише посприяв розвитку творчості колег та зародив ідею створення нового простору – Hand made хаба. Його мета – дарувати приємні позитивні емоції у цей непростий для світу час.
Геннадій Онищенко, директор науково-технічної бібліотеки НТУ «Дніпровська політехніка», організатор виставки:
“У нас є мрія створити на базіHand made хабу онлайн-школу для наших майстрів, які змогли б свої вироби демонструвати, показувати, і також передавати оці творчі надбання іншим поколінням”.
Одна з майстринь – пані Олена – товаришує із ляльками трохи більше 2 років. Каже: це справжнє натхнення та радість. В її доробку близько 30 мотанок. На створення однієї витрачає близько 6 годин. Проте кожна – наче справжня особистість – має своє значення, глибину та навіть ім’я. Ось цю, наприклад, звуть Вишенька. Зазвичай такі робили матері своїм донькам напередодні їхнього весілля.
Олена Бєліченко, доцентка кафедри маркшейдерії НТУ «Дніпровська політехніка», майстриня, учасниця виставки:
“Червоний символізує те, що дівчина вже розквітла, дівчина вже стала дорослою, гарною, красивою, і стала готовою до того, щоб створити вже свою сім’ю, продовжити рід, бути гарною господинею. Мати закладувала в кожну з вишеньок, в якості побажань, якийсь символ – те, що вона хоче передати своїй доньці”.
А пані Марина майже 3 роки займається миловарінням. Почала з цікавості, а потім – затягло, що й не відтягнеш, жартує майстиня. Рецептура її виробів проста: у розплавлену мильну основу додаються барвники та ароматичні олії, і потім усе це розливається у форми. Проте не так давно жінка опанувала більш складу техніку, а саме – букети з мила. Цілі композиції – вже більше ніж просто мило, і слугують елементом декору помешкання. Таке хобі – не з дешевих, втім, на нього мисткиня грошей не жалкує.
Марина Гутор, старша інспекторка відділу кадрів НТУ «Дніпровська політехніка», майстриня, учасниця виставки:
“Тому що мені це цікаво, коли робиш… якусь заливаєш форму і не знаєш який результат. Хоча ти вже робив цю формочку квітки, але кожен раз трошки різним кольором вона заливається – десь воно одним залилось, десь там якісь відтінки. Ти достаєш і вже бачиш результат, і від цього таке задоволення отримуєш…”
До експозиції долучилися і студенти. Їхні роботи – ніщо інше, як зразки натур і техно-дизайну. Ці вибори зроблені зі шматочків залізної руди та мінералів, як, наприклад, кварц чи флюорид. А кулі взагалі є результатом нового методу обробки природних матеріалів – геологічної сферографії. Їх представив проректор вишу. Каже: розвиток технологій має задовольняти не лише фізичні потреби людства, а й духовні. А тут – справжня компіляція мистецтва та науки.
Юрій Хоменко, проректор з науково-педагогічної та навчально-виховної роботи НТУ «Дніпровська політехніка»:
“З одного боку ці сфери мають відповідне естетичне забарвлення, як ви бачите, а з іншого боку – це практично проби геологічного простору, як би реальна 3D-модель. Її можна вивчати, з неї можна виготовляти препарати для більше детального вивчення мінералів, гірських порід, якими вона складена”.
