Боротьба з повітряними млинами – улюблене заняття дніпропетровської влади. Яскравий приклад – щорічні рейди на зарості амброзії. Кожного липня відповідні служби звітують про виконану роботу, але питання розповсюдження шкідливого бур’яну так само актуальне, як і 10 років тому.
У міфології давньої Елади слово «амброзия» буквально означало – “їжа богів”. Називаючи у 18-му столітті так само північноамериканнську рослину, Карл Лінней навряд чи здогадувався, що за якихось 100-200 років амброзія стане злісним карантинним бур’яном і наводитиме жах на людей майже на всіх континентах земної кулі”.
Один кущ амброзії дає на рік 25 – 100 тисяч насінин. Вони, у свою чергу, можуть зберігатися до 10 років. Тож питання винищення карантинного бур’яну – справа, дійсно, не з простих.
Альона Медицька, начальник відділу благоустрою управління комунального господарства Дніпропетровської міськради:
“Щоденно в місті на покосах задіяно 40 – 50 чоловік. Роботи виконуються на 10-ти гектарах. У липні цього року виконано роботи з покосу на площі 246 га”.
Бур’яни, як показали результати нашої власної перевірки, дійсно косять.
Сергій, косар:
“Людей не вистачає… Але справляємося… своїми силами”.
Ще один зі способів боротьби з амброзією насадження газонної трави. Вона, переконані зеленбудівці, витісняє амброзію.
Альона Медицька, начальник відділу благоустрою управління комунального господарства Дніпропетровської міськради:
“В газонних трави при своєчасному догляді розширюється коренева систнма. Тому вона винищує амброзію. Це ще один спосіб знищити амброзію”.
Однак і цього, вочевидь, недостатньо. Амброзія буяє, а городяни потерпають від полінозу. Адже комплексної програми боротьби з карантинними бур’янами немає. Управління міської ради щороку витрачає кошти на покіс, навіть не розгядаючи методи кардинальної боротьби з амброзією. У Америці, наприклад, всю амброзію назавжди винищили за дві доби. Проте нашим чиновникам чомусь зручно щороку отримувати кошти і натхненно боротись з бур’янами.
Наталя Соляник, Дмитро Большак
