Знову у квітні настає «Французька весна». Це вже 9-ий фестиваль, який народився у 2004 році з бажання Посольства Франції надати французькій та українській культурам особливі умови, у яких вони могли би зустрітися, краще пізнати одна одну та зацікавити публіку. Заступивши на свою посаду восени 2011 р., я маю приємність вперше представити вам програму фестивалю, тим більше у такому особливому контексті, адже цього року ми святкуємо двадцятиріччя дипломатичних відносин між Україною та Францією. Звісно, я сподіваюсь, що усі заходи, передбачені у великих містах України, а саме у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Львові та Одесі, матимуть не менш великий успіх, ніж у попередні роки.
Цього року у програмі: феєрія, абсурдність, політ… та футбол!
Фестиваль «Французька весна» розпочнеться у Києві на Софійській площі традиційним вуличним дійством, відкритим для усієї публіки, а саме спектаклем «Шалені дзвонарі» від компанії Transe express. Компанія Barolosolo відправиться у турне різними містами із спектаклем «Диво-водні історії». Це чудернацька вистава, у якій головні герої зображені нібито збентеженими музикантами. Кіно займає чільне місце у програмі фестивалю, яка включатиме допрем’єрні покази фільмів в Україні, завдяки співпраці з українськими дистриб’юторами, та знамениті Ночі короткого метра. Також передбачена подвійна музична програма: з одного боку, участь французьких солістів у «Тижні високої класики», що організований диригентом Романом Кофманом, а з іншого, концерт гурту Paris Combo. Безперечно, література не залишиться осторонь: у програмі – зустрічі з письменниками Жілем Розьє та П’єром-Луї Бассом. Останній, пристрасний прихильник футболу, дозволить нам стати на крок ближче до Євро 2012, так само, як і Паскаль Боніфас, спеціаліст з міжнародних відносин, який розкаже про зв’язок між футболом та глобалізацією. Ще нагадаємо про виставку сучасного мистецтва «Жива фігура», що об’єднує французьких та українських митців, яка буде представлена у Києві, а потім через декілька місяців у Тулузі.
Я покладаю надії, що цьогорічний фестиваль «Французька весна» дозволить створити нові зв’язки між партнерами обох країн. Окрім глядацького успіху важливо, щоб усі проекти, які ми запроваджуємо, сприяли подальшому розвитку наших обмінів. Я щиро завдячую всім підприємствам, які вірно підтримують нас у цій справі, так само як і українським урядовим установам, які роблять її можливою, й, звичайно, колективам Французького інституту та Альянс Франсез в Україні.
Ален Ремі
Посол Франції
ДНІПРОПЕТРОВСЬК
18 квітня, 19:00 Урочисте відкриття Французької весни 2012 Відкриття виставки «100 років рекламним афішам Hennessy» Дніпропетровський Альянс Франсез вул. Артема, 4-а, 3 поверх тел.: 770 20 66, 091 300 74 76
19 квітня,
14:00 “Хай живе поезія”. Поетичні читання Дніпропетровська міська центральна бібліотека вул. Леніна, 23 тел.: 740 37 12
19 квітня,
18:30 Зустріч з французьким письменником та журналістом П’єром-Луї Бассом Дніпропетровська міська центральна бібліотека вул. Леніна, 23 тел.: 740 37 12
20 квітня,
18:00 Пантоміма «Бутрос, або божевільний день» Дніпропетровський театрально-художній коледж
23 квітня,
18:30 Зустріч з французьким письменником Жілем Розьє Дніпропетровська міська центральна бібліотека вул. Леніна, 23 тел.: 740 37 12
24 — 25
квітня,
09:00 XV Міжнародна конференція «Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур» Дніпропетровський національний університет просп. Гагаріна, 72 тел.: 374 98 74
24 — 29
квітня Фестиваль допрем’єрних показів Кінотеатр “Мост-кіно” вул. Глінки, 2 тел.: 375 85 00
27, 28 квітня,
23:00 «Довга ніч…короткого метражу» Кінотеатр “Мост-кіно”, вул. Глінки, 2 тел.: 375 85 00
**********************************************************************************************
ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ «100 РОКІВ РЕКЛАМНИМ АФІШАМ HENNESSY»
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АЛЬЯНС ФРАНСЕЗ,
18 КВІТНЯ О 19:00
Свої перші кроки в галузі реклами Коньячний Будинок Hennessy зробив приблизно 100 років тому. На відзначення цієї річниці компанія витягла зі своїх архівів старі рекламні плакати, щоб представити їх увазі публіки в рамках ретроспективної експозиції, яка відтворює невелику частину історії ХХ століття по рекламних афіш найвідомішого виробника коньяку. Виставка буде представлена в Альянс франсез міста Дніпропетровськ з 18 по 30 квітня.
Експозиція охоплює вісім десятиліть. Кожен з періодів не тільки ілюструється знаменитими афішами, а й супроводжується короткою довідкою про основні тенденції в рекламі того часу, хронологією найбільш помітних подій і портретами п’яти видатних людей, що символізують своє десятиріччя.
ПАНТОМІМА «БУТРОС, АБО БОЖЕВІЛЬНИЙ ДЕНЬ»
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ
ТЕАТРАЛЬНО-ХУДОЖНІЙ КОЛЕДЖ,
20 КВІТНЯ О 18:00
Пригода та відкриття чогось нового … щомиті. Це повсякденне життя міма Бутроса — великої дитини — для якої найпростіший жест — пилососити, мити вікна, ловити муху (і потім оживляти її!) тощо — перетворюється на авантюру.
Як і у його видатних попередників, таких як актор пантоміми Марсо, комізм і магія клоуна народжуються від гротеску та глузування з «дрібниць щоденної метушні». Зовнішній світ – це послідовність бурлескних ситуацій, у яких опиняються малі й дорослі і з якими вони себе ототожнюють. Замріяний, щедрий, наївний, подеколи холеричний – Бутрос уособлює всі ці якості одночасно, але його талант – це насамперед уміння надміру дивуватися!
У цьому моноспектаклі комік Бутрос Ель Амарі продемонструє дивовижну мову жестів та неперевершену міміку обличчя. І усе це – заради сміху та емоцій.
****************************************************************************************
П’єр-Луї Басс – журналіст, письменник та діяч культури, який захоплюється водночас історією, літературою та спортом, та людьми, які так чи інакше впливають на події та їх подальший хід. Саме ця зацікавленість спонукала його протягом декількох років вести передачі – зустрічі та дебати – на радіо «Europe 1». До того він доволі значний час пропрацював у спортивній редакції цього ж радіо, займаючись, переважним чином, футбольною тематикою.
Він є автором книг, які були помічені, як, наприклад, біографія Гі Моке («Guy Môquet, une enfance fusillée», вид. Stock, 2000), або роман, що не так давно вийшов у світ під назвою «Comme un garçon» (вид. Stock, 2009). Він написав також декілька книг на футбольну тематику, серед яких біографія Еріка Кантони («Un rêve modeste et fou», вид. Robert Laffon, 1993) та книга про легендарний матч між Францією та Німеччиною на Чемпіонаті світу з футболу 1982 року («Séville 82», вид. Editions Privé, 2005).
В цьому році виходить нова книга П’єра-Луї Басса, на яку його надихнув так званий «матч смерті», який відбувся у Києві 70 років тому назад, в 1942-му, між гравцями київського «Динамо» та німецькими солдатами. Назва книги – «Gagner à en mourir» (вид. Robert Laffon, 2012).
ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИКОМ ЖІЛЕМ РОЗЬЄ
ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 23 КВІТНЯ О 18:30 – АЛЬЯНС ФРАНСЕЗ
Доктор наук у галузі літератури їдиш, Жіль Розьє пише свої поетичні твори цією мовою, а романи – французькою. Найвідоміший з них, «Кохання без опору» (2003), перекладений дванадцятьма мовами, а останній за часом – «З країни без любові» (2011), був схвалений критиками.
Його творчий шлях – це шлях людини, позначеної історією власної родини за часів Другої світової війни та враженнями від свого першого відвідання Єрусалима в молоді роки, коли він керував там Християнським інститутом дослідження єврейства. Там він почав вивчати іврит, а потім їдиш. «Єрусалим став часточкою мене, це безумне місто, де я
почуваюся безумно добре». Як відлуння його власних пошуків самоідентифікації, його персонажі також часто роздвоюються. Особиста історія та заплутані шляхи, про які Жіль Розьє поговорить з читачами.
КІНО
ПАНОРАМА ФРАНЦУЗЬКОГО КІНО
ДОПРЕМ’ЄРНІ ПОКАЗИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 24 – 29 КВІТНЯ – КІНОТЕАТР «МОСТ-КІНО»
КУРЧА З ЧОРНОСЛИВОМ
Драма / Франція, Бельгія, Німеччина / 2011 / 91’
Реж. Маржан Сатрапі, Венсан Парроно
У ролях: Матьє Амальрік, Едуар Баер, Марія де Медейруш
Тегеран, 1958 рік. Відтоді як зламалася його улюблена скрипка, Нассар Алі Кан, один з найвидатніших музикантів свого часу, втратив смак до життя. Не знайшовши жодного інструмента, який міг би її замінити, він вирішує дочекатися смерті у власному ліжку. В надії піти з цього світу, він занурюється у глибокі мрії, водночас радісні і сумні, які переносять героя в його молодість…
Учасник конкурсної програми Венеційського кінофестивалю, 2011
Лауреат Гран-прі кінофестивалю в Абу-Дабі, 2011
Подекуди трагічне, з відтінками гумору та східної екзотики, це «Курча з чорносливом» дійсно смачне. Насолоджуйтесь!
Le Parisien
Чудовий фільм, ніби справжня соковита страва.
Metro
Досягти зачарування та веселощів такою здавалося б похмурою історією… Це фокус, який вдався Маржан Сатрапі та Венсану Паронно.
20 minutes
Маржан Сатрапі – французька художниця, автор коміксів, сценарист і режисер іранського походження. Після навчання у французькому ліцеї в Тегерані, переїжджає у Відень, а згодом в Париж, після закінчення школи декоративних мистецтв у Стразбурзі. В 2000 році публікує автобіографічний комікс про іранську революцію «Персеполіс», що мав величезний успіх і отримав премію Міжнародного фестиваля коміксів в Ангулемі, 2001. Її наступний комікс «Курча з чорносливом» був відзначений як комік року на Франкфуртському книжковому ярмарку, 2004. В 2007 з’являється повнометражний анімаційний фільм «Персеполіс» франко-іранського співробітництва Маржан сатрапі та Венсана Паронно. Ролі в ньому озвучили Кьяра Мастрояні та Катрін Деньов. Фільм отримав спеціальну премію журі Каннського МКФ і був номінований на «Оскар» як кращий анімаційний повнометражний фільм.
Французький художник, сценарист і режисер, Вінсент Паронно народився в 1970 році в Ла-Рошель, Пуату-Шаранта у Франції. Паронно – постійний співавтор Марджан Сатрапі. Він також відомий як автор коміксів, які підписує псевдонімом Winshluss. У 2008 і 2009 роках у Парижі проходили його персональні виставки
МАРЖАН САТРАПІ ПРО «КУРЧА З ЧОРНОСЛИВОМ»:
«Відправною точкою стала історія дядька моєї матері. Він був музикантом і помер при дуже дивних обставинах, пояснення яким так і не знайшли. Я поїхала в Німеччину до брата матері, теж музиканта. Він розповів, що мамин дядько був видатною людиною, одним з кращих скрипалів свого часу і показав його фотографії. Його романтичне особа навіяла мені історію трагічного кохання»
Маржан Сатрапі
РЕЖИСЕРКА ПРО МАТЬЕ АМАЛЬРІКА:
«Є в ньому крапелька безумства і екстравагантність, ну і очі такі величезні, жалісливі, але разом з тим дуже пристрасні»
Маржан Сатрапі
Матьє Амальрік, французький актор і режисер, народився в Парижі у 1965 році у родині паризьких лівих інтелектуалів (його батько – редактор газети Liberation, а мати – літературний критик). У свідомому віці він почав цікавитися літературою і східними мовами, але із задоволенням прийняв пропозицію друга сім’ї, грузинського режисера Отара Іоселіані знятися в його першому французькому фільмі «Фаворити Місяця». Пізніше Матьє працював асистентом у фільмах Луї Маля, Даніеля Дубру, Алена Таннера і Петера Хандке, епізодично знімаючись у всіх цих стрічках. У 90-х, після каннського успіху «Як я обговорював…» і «Сезара» Альмарік стає відомим французьким актором.
Позиція Амальріка в сучасному французькому кіно досить неоднозначна. З одного боку, він – улюбленець багатьох французьких режисерів з яскраво вираженою мовою й упізнаваним стилем. Матьє знімається у поважних, але виключно «фестивальних» режисерів: Тешине, Руїса, Ассаяса, Жако, Дюбру і т. д. З іншого боку, така позиція не приносить великої популярності. На його режисерському рахунку три повнометражні картини: «Їж свій суп» (1997) і «Вімблдон» (2001). Найуспішнішою на даний момент режисерською роботою стала його найновіша стрічка «Турне», що отримала приз у Каннах.
НЕЗАКІНЧЕНИЙ РОМАН
Драма / Франція / 2011 / 111’
Реж. Андре Тешіне
У ролях: Кароль Буке, Андре Дюссол’є
Франсіс приїжджає до Венеції, щоб написати свій наступний роман, і там намагається знайти найкраще місце для своєї роботи. Він зустрічає Джудіт, агента з нерухомості, яка наполягає відвідати віддалений будинок на острові Сант- Еразмо. Франсіс робить неочікувану пропозицію: «Якщо ми будемо жити тут удвох, я відразу погоджуюсь». І тоді вони починають спільне життя…
Учасник конкурсної програми Двотижневика режисерів Каннського кінофестивалю, 2011
«Цей фільм запропонував виконавцям головних ролей – Кароль Буке і Андре Дюсольє – пройти через усю палітру любовних почуттів»
Le Nouvel Observateur
Андре Тешіне (André Téchiné) – режисер, кінокритик та сценарист, професор у Французькій державній кіношколі в Парижі (Le Fémis). Він зняв свій перший фільм у 1969 році – «Поліна йде» (Pauline s’en va). Після постановки декількох телесеріалів, п’єс та короткометражних фільмів, він повертається до художнього кіно зі стрічкою «Спогади про Францію» (Souvenirs d’en France, 1975), головну роль в якій зіграла Жанна Моро. Високо відмітили кінокритики його наступні картини: «Бароко» (Barocco, 1976) з неперевершеним дуетом Жерара Депард’є та Ізабель Аджані, «Готель «Америка» (Hotêl des Amériques, 1981) з Катрін Денев, «Побачення» (Rendez-vous, 1984) з Жюльєт Бінош, яка була нагороджена на Каннському МКФ 1985 призом за найкращу режисуру. Тешіне належить честь відкриття ряду молодих та талановитих акторських дарувань – окрім Жюльєт Бінош, також Емманюель Беар у фільмі «Я не цілуюсь» (J’embrasse pas, 1991), Лоранс Кот у «Крадіях» (Les voleurs, 1996). Стрічки Андре Тешіне вражають своїм внутрішнім запалом, глибокими психологічними сюжетами та своєю чуттєвістю.
УРИВОК З ІНТЕРВЬЮ З АНДРЕ ТЕШІНЕ
Як з’явилася ідея зняти фільм за мотивами роману Філіпа Джіана?
* Насправді, я не був знайомий із творчістю цього письменника. Екранізувати роман Джіана «Impardonnables» мені запропонував продюсер, який дуже зацікавився цією ідеєю. І я насамперед віддаю перевагу роботі з партнером, який активно зацікавлений в проекті з першого етапу підготовки до зйомок.
В романі декілька персонажів, кожен зі своїм непростим життевим досвідом…
* У фільмі у кожного своя історія, але їх долі переплітаються, і в цьому, на мою думку, відображається справжнє життя. Відтоді як Франсіс (Андре Дюссол’є) зустрічає Жюдіт (Кароль Буке) та Анну-Марію (Адріана Асті) і Джеремі (Мауро Конте), він поступово відкриває для себе цих людей. Ми писали сценарій в два етапи: перший був зосереджений на точці зору Франсіса, як у романі, який написаний від першої особи. Але у нас нічого не вийшло, оскільки більшу частину тексту прийшлося читати за кадром. Тому я вирішив зробити всіх інших персонажів більш незалежними, і сюжет вибудовувався з їх взаємодії. Хоча головним персонажем все-таки залишався Франсіс – письменник, батько і чоловік. Його життя ускладнюється в усіх проявах: як письменник він втрачає натхнення, як батько він стикається зі зникненням доньки, а як чоловік він боїться втратити свою дружину. Він змагається на трьох фронтах, але одержимий все ж таки однією идеєю (як герої інших ваших фільмів – Антуан із «Повернути час назад» або Саїд із «Далеко»): головне для Франсіса – дописати свій роман. Так, у кожного із цих героїв свій шлях у досягненні мети. У випадку з Франсісом це виглядає наступним чином: як тільки робота завершена, книга написана, його задоволення не знає меж. Тільки в цей момент він усвідомлює, наскільки важлива Жюдіт в його житті, і Франсіс робить все, щоб знайти її та повернути.
Дія роману відбувається на Баскському узбережжі. Ви знімали там фільм «Готель «Америка», і зрозуміло, що тепер повинні обрати інше місце. Чому саме Венеція?
* Сила цього міста як как наркотик. Ми всі чудовоо знаємо, що воно має багату історію та міфологію. Я неодноразово намагався знайти сценарій, де Венеція була б
місцем дії. Але не знаходив. А читаючи книгу Джіана, зрозумів, що героїв можна «перемістити» в Венецію: Жюдіт, ставши агентом з нерухомості, захотіла відкрити там агенцію (я помітив, що місто ними просто кишіть), а Франсіс відправляється в Венецію в пошуках комфортного середовища для роботи над книгою. Місто пов’язане з їхньою роботою, він став їхньою середою проживання, а не тільки фоном для исторії, яку ми розповідаємо.
ВИБРАНА ФІЛЬМОГРАФІЯ:
2011 Незакінчений роман /Impardonnables
2007 Свідки /Les temoins, номінація на премію «Сезар» за кращу режисуру
2004 Повернути час назад /Les temps qui changent
2003 Заблукалі /Les egares
2001 Далеко /Loin
1998 Крадії/Les voleurs, номінації на премію «Сезар» за фильм и кращу режисуру
1998 Аліса і Мартен /Alice et Martin
1994 Дикі очерети /Les roseaux sauvages, премія «Сезар» за кращий фільм, режисуру та сценарій
1993 Улюблена пора року /Ma saison préférée, номінації на премію «Сезар» за кращий фільм, режисуру та сценарій
1991 Я не цілуюсь /J’ embrasse pas, номінація на премію «Сезар» за кращу режисуру
1987 Невинні /Les innocents, номінації на премію «Сезар» за кращий фільм та кращу режисуру
1985 Побачення /Rendez-vous/, номінація на премію «Сезар» за кращий сценарій, премія за кращу режисуру на Каннському МКФ
1981 Готель «Америка» /Hôtel des Amériques
1976 Бароко /Barocco, номінації на премію «Сезар» за кращий фільм та кращу режисуру
1975 Спогади про Францію /Souvenirs d’en France
1975 Поліна йде/Paulina s’en va
Філіп Джіан (Philippe Djian) – сучасний французький романіст, автор більш ніж двадцяти книг, перекладених на багато мов (російською виходили його твори «Тертя» и «Оце поцілунок»). Письменник набув славу «найнепередбачуванішого романіста Франції», поєднуючи бальзаківську традицію з сучасними прийомами американського кінематографа. Широку популярність письменнику в середині 80-х рр. приніс роман «37,2 º вранці», екранізований Жан-Жаком Бенексом з Беатріс Даль у головній ролі.
Андре Дюссол’є (André Dussolier)
Народився 17 лютого 1946 року в Ансі. У середині 80-х величезну популярність йому принесла роль в комедії «Троє чоловіків та немовля в колисці» (Trois hommes et un couffin, 1985). Багато співпрацював з Аленом Рене: «Життя – це роман» (La vie est un roman, 1983), «Любов до смерті» (L’Amour à mort, 1984), «Мелодрама» (Mélo, 1985), «Знайома пісня» (On connaît la chanson, 1997). Серед інших картин з його участю «Білий король, червона королева» Сергія Бодрова (ст.), «Полковник Шабер» Іва Анжело, «Актори» Бертрана Бліє, «Невезучі» Франсіса Вебера, «Таємні агенти» Фредеріка Шьондерфера, «Набережна Орфевр, 36» Олів’е Маршаля. За сорок років кар’єри знявся більш ніж у 120 фільмах. Триразовий лауреат премії «Сезар» – «Льодяне сердце», «Знайома пісня», «Палата для офіцерів».
Кароль Буке (Carole Bouquet)
Народилась 8 серпня 1957 року в Неї-сюр-Сен. У кіно дебютувала у 1977 році («Цей невиразний об’єкт бажання» Луїса Бунюеля). Знімалась у фільмах: «Холодні закуски» і «Занадто гарна для тебе» Бертрана Бліє, «Тільки для твоїх очей» (із циклу про Джеймса Бонда) Джона Глена, «Підступність слави» та «Цілуйте, кого хочете» Мішеля Блана, «Червоні вогні», Седріка Кана, «Пекло» Даніса Тановича та інших.
ПАЛІЦІЯ
Кримінальна драма / Франція / 2011 / 134’
Реж. Майвенн
У ролях: Карен Віар, Джой Стар
Трудові будні поліцейських зі служби захисту прав неповнолітніх, це не лише утримання під вартою педофілів, арешти неповнолітніх кишенькових злодіїв, але це також обідні перерви, де вони обговорюють сімейні проблеми; це розуміння між колегами та невпинні вибухи сміху в найнеочікуваніші моменти; знати, які жахи існують, і намагатися з ними жити…
Приз Журі Каннського кінофестивалю, 2011
Дві нагороди «Сезар», 2012
Діалоги, які просто кричать правотою, персонажі, до яких одразу прив’язуєшся, історія, в яку безперечно віриш… Обов’язковий для перегляду.
Elle
Шок і удар в серце. Хвиля емоцій, яка сбиває вас з ніг.
Le Journal du Dimanche
Вражаюче вторгнення в світ, що ніколи не був зображений так з близька, зумовлене дивовижною грою акторів.
Le Parisien
Майвенн Ле Беско, французька актриса, режисер, сценарист та продюсер. Народилась в сім’ї акторів, її брат і сестра також послідували цій професії. З дитинства грала в театрі ( роль в трагедії «Іполіт» постановка Антуана Вітеза в театрі Шайо), знімалась в кіно (роль у стрічці «Вбивче літо» реж. Жана Бекера, 1983). З 16 років жила в США з режисером Люком Бессном в цивільному шлюбі, грала епізодичні ролі у фільмах «5 елемент» та «Леон». Повернувшись до Франції спробувала себе в якості режисера та продюсера: «Вибачте мене» (Pardonnez-moi, 2006), який двічі номінувався на премію «Сезар», «Бал актрис» (Le Bal des actricesб 2009). Третя стрічка режисерки «Паліція» (Polisse, 2011) стала номынантом на Золоту пальмову гылку ы отримала приз Жюры Каннського МКФ, 2011.
ФІЛЬМОГРАФІЯ
ЯК АКТОРКИ:
1983 Вбивче літо / L’Été meurtrier 1986 : L’État de grâce de Jacques Rouffio
1988 Іншої ночі / L’Autre Nuit
1994 Леон / Léon
1996 П’ятий елемент / Le Cinquième Élément
2003 Висока напруга / Haute Tension
2005 Сміливість кохати / Le Courage d’aimer
ЯК РЕЖИСЕРКИ:
2006 Вибачте мене / Pardonnez-moi
2009 Бал актри / Le Bal des actrices
2011 Паліція / Polisse
УРИВОК З ІНТЕРВ’Ю З РЕЖИСЕРКОЮ
Що привело вас в поліцейську тематику «Полісса», вашого третього фільму, після перших двох автобіографічних стрічок?
* Цей фільм народжувався довго і болісно. Я вже давно була готова до нього – у мене є багато друзів, які працюють в даній області, і я не з чуток знаю ситуацію зсередини. Коли прийшло усвідомлення, що картина повинна висвітлювати події, що відбуваються в департаменті поліції щодо захисту неповнолітніх, то все стало на свої місця, і робота закипіла на повну силу. Адже діти – це об’єднуючий фактор всіх моїх повнометражних фільмів. Тільки згодом я переконалася в правильності своїх висновків: офіцери бригади із захисту неповнолітніх працюють у важких умовах в порівнянні з іншими департаментами. Це менш престижна робота в плані кар’єри, фінансується цей відділ на порядок гірше, а бачити кожен день розбиті і покалічені дитячі душі і тіла – це жахливо. Тому, середній поліцейський з цієї бригади затримується у відділі на 10 років, не більше, тому що далі настає повна депресія і занепад сил.
Розкажіть про акторську імпровізації на знімальному майданчику?
* Майвенн: Без удаваної скромності я вважаю використання даного прийому одним із наріжних каменів мого кіно. Якщо ступінь реалістичності поведінки акторів у кадрі знаходиться на належному рівні, ми просто слідуємо сценарієм, якщо ж ні – починається найцікавіше. Я люблю провокувати акторів і змушую їх провокувати один одного. Тоді вони вільні відхилитися від ролі, закусити вудила і дати своєму персонажу висловитися. Сюжет після подібних дослідів іноді зазнає абсолютно несподівані зміни, часом повертаючи на 180 градусів. Головне, щоб була присутня реалістичність, я схибнута на ній.
Карен Віяр, народилась 24 січня 1966 года в Руані. В 17 років актриса переїждає в Париж, маючи диплом стенографістки і досвід кілька театральних курсів руанської Консерваторії. такі фільми, як: «Делікатеси» (Delicatessen, 1991), «Тайм аут» (L’Emploi du temps, 2001) принесли їй широке визнання. В 2003 році акторка стає членом жюрі Каннського МКФ, маючи в своєму арсеналі дві нагороди «Сезар» – за кращу жіночу роль у стрічці «Будь сміливим!» (Haut les coeurs!, 1999) і кращу роль другого плану за фільм цілуйте кого хочете.
МИСТЕЦТВО КОХАТИ
Комедія / Франція / 2011 / 85’
Реж. Емманюель Муре
У ролях: Франсуа Клюзе, Жюлі Депард’є
У мить, коли ми закохуємось, саме в цей момент, в наших серцях народжується особлива мелодія. У кожного вона неповторна і може привести до неочікуваних подій…
Учасник конкурсної програми Міжнародного кінофестивалю в Локарно в 2011 році
Приз за кращий сценарій на Міжнародному кінофестивалі в Монреалі, 2011
У мить, коли ми закохуємось, саме в цей момент, в наших серцях народжується особлива мелодія. У кожного вона неповторна і може привести до неочікуваних подій…
Деякі з цих історій зовсім короткі, інші більш глибокі. Вони майже нічим не пов’язані між собою, окрім як почуттям кохання, з якого народжуються різноманітні мелодії.
Le Monde
Здавалося б з нічого, Муре – і в цьому його талант – викликати справді чудові емоції.
Première
Емманюель Муре, актор, режисер та сценарист народився в 1970 році в Марселі, і вже підлітком, закоханим в кіно, він вирушає а Париж, де починає відвідувати заняття драматичного мистецтва, підпрацьовує на зйомках фільмів, і згодом вступає до французької державної кіношколи FEMIS, на відділення режисури. тут він починає знімати короткометражні стрічки, серед яких його дипломна робота Прогуляйся зовсім голим! (Promène-toi donc tout nu !, 1999), яка відкриває йому двері у світ кіно.
Переймаючи манеру Саші Гітрі та Вуді Алена, Емманюель Муре часто грає головні ролі у своїх стрічках – наївних та незграбних юнаків. Так ми бачимо Муре-актора поряд з Марі Жілен в його першому повнометражному фільмі «Нехай Люсі робить, що хоче!» («Laissons Lucie faire», 2000). Наступні фільмі неодноразово бачимо в списку фільмів міжнародних кінофестивалів – «Зміна адреси» (Changement d’adresse, 2006) на Двотижневику режисерів в Каннах, «Давай поцілуємось» (Un baiser s’il vous plaît, 2007) на Венеційському кінофестивалі
В 2011 році, Емманюель Муре береться за новий проект, який об’єднує більше п’ятнадцяти акторів першого плану. Фільм «Мистецтво кохати» – нова комедія-кіноальманах історій кохання, де в головних ролях ми побачимо Франсуа Клюзе, Жюлі Депард’є, Адріан Аскарід, Фредерік Бель та Жюдіт Годреш.
УРИВОК З ІНТЕРВ’Ю З РЕЖИСЕРОМ
Як народилось МИСТЕЦТВО КОХАННЯ?
* Я занотовую багато речей, які проходять в моїй голові. Іноді це звичайні ситуації, іноді це початки оповідань. Для написання сценарію МИСТЕЦТВА КОХАННЯ, я повернувся до своїх нотатків, нових та тих, яким вже більше 10 років, як було з історією Амелі: молода жінка яка будь-якою ціною прагнула стати корисною іншим, але стикається з непередбачуваною реакцією останніх – усе вибудовується навколо гри бажання з почуттями, яка цікавила мене завжди.
Навіщо об’єднувати всі історії, замість того, щоб обрати одну?
* В мене було бажання створити насичений фільм зі швидким розвитком подій, в якому переплітаються та змішуються історії. Деякі з цих історій на 1 год. 30 хв. могли б мати незалежний розвиток, але я хотів створити фікцію, яка би будувалась навколо головних моментів, ніби як збірка новел. У МИСТЕЦТВІ КОХАННЯ кожна ситуація торкається проблеми бажання та пропонує екзамен свідомості. Мої персонажі претендують на свободу та бажають задовольнити їхні бажання нічого не приховуючи. Це мене забавляє та зачаровує. Також це дає змогу зрозуміти
сучасні звички, і також поставити кілька питань щодо моралі, навіть якщо вони так і не стають повчальними.
ВИБРАНА ФІЛЬМОГРАФІЯ
2011 Мистецтво кохати/ L’art d’aimer
2009 Зроби мене щасливим! /Fais-moi plaisir !
2008 Офис Бога / Les Bureaux de Dieu
2007 Давай поцілуємось / Un baiser s’il vous plaît
2006 Зміна адреси / Changement d’adresse
2004 Венера та Флер / Vénus et Fleur
2000 Нехай Люси робить, що хоче! / Laissons Lucie faire !
1999 Прогуляйся зовсім голим!/ Promène-toi donc tout nu !
Франсуа Клюзе (François Cluzet), французький актор театру, кіно і телебачення, відомий своїми ролями у таких метрів світового кіно як Клод Шаброль: «Кінь гордині» (Le Cheval d’orgueil, 1979), «Примари капелюшника» (Les Fantômes du chapelier, 1982), Бертран Бліє – «Занадто красива для тебе» (Trop belle pour toi, 1989), де зіграв разом з Жераром Депардьє та Кароль Буке; його участь в «Учнях» (Les apprenants, 1995) П’єра Сальвадорі було відзначено успіхом у широкої публіки глядачів. За роль у трилері режисера Гійома Кане «Не кажи нікому» (Ne le dis à personne, 2006), у віці 51 року Франсуа отримав свою першу премію «Сезар». В 2011 році вийшли в прокат одразу два фільма за його участі: «Мистецтво кохати» (L’art d’aimer) і «Недоторкані» (Les Intouchables), фільм, що мав надзвичайний успіх у Франції.
Жюлі Депард’є (Julie Depardieu), французька кіноактриса, дочка всесвітньо відомого актора Жерара Депард’є. До того, як остаточно вибрати для себе кар’єру актриси, Жюлі вивчала філософію, але зігравши декілька разів у стрічках разом зі своїм батьком, стало зрозуміло, що професія вибрала її сама. Важливим кроком для актриси була роль у стрічці «Опівнічний іспит» (L’examen de minuit, 1998) Даніеля Дюбру, після якої послідували пропозиції різних режисерів. Жюлі двічі отримувала нагороду Сезар за найкращу роль другого плану, грає переважно комічні ролі. Говорячи про Жюлі Депард’є багато хто згадує про її зіркового батька, але дивлячись на неї на екрані ми безаперечно переконуємось у її таланті.
ЦАРИНА ЧАКЛУНСТВА
Сімейний фільм / Франція / 2011 / 81’
Реж. Марі Перену, Клод Нурідзані
У ролях: Сімон Делане, Ліндсі Енок
Покинутий ставок. Двоє дітей зачаровані цим диким місцем, яке потихеньку зближає їх один до одного. Вони уявляють як цей ставок стає таємничим королівством, наповнений створіннями з їхніх сновидінь та кошмарів. Цей пізнавальний досвід змінить героїв.
Допрем’єрний показ на Венеційському кінофестивалі, 2011
«Для «Царини чаклунства», творцям «Мікрокосмосу» знадобилося три роки, щоб відзняти цей маленький тваринний всесвіт одного ставка, за яким спостерігають двоє дітей. Небувале видовище.»
Le Parisien
«Час зупиняється, нічого крім захопливої та чарівної радості.»
Le Figaroscope
«Фантазія запрошує нас в документальну історію про досвід першої зустрічі з природою на відстані витягнутої руки»
Télérama
Клод Нурідзані, французький режисер, продюсер, сценарист, фотограф та оператор, має освіту біолога і разом з Марі Перену починаючи з 1969 року присвячує свою роботу вивченню біологічного світу та його фільмуванню. Разом вони знімають фільм «Мікрокосмос» в 1996, який став результатом 15 років їх співпраці та наукових розробок, двох років технічної підготовки, трьох років зйомок і півроку монтажу стрічки. Він дає унікальну можливість поспостерігати за прихованим від людських очей життям комах. На Канському МКФ цей фільм одержує Гран-прі за технічну досконалість, 7 нагород «Сезар», серед яких за кращу операторську роботу, кращу продюсерську роботу, кращий монтаж, кращу музику до фільму та кращі звукові ефекти. Насупні роботи «Генезис» та «Царина чаклунства» продовжують спостереження за природним світом в надзвичайному обробленні світла та музики.
Назва «Царина чаклунства» або «La Clé des champs », що дослівно з французької – «Ключ від полей», була навіяна виразом «prendre la clé des champs» – вирватись на свободу, втікти від місць, які нас обмежують і тримають під замком. Режисери таким чином пропонують нам відкрити шляхи до полей свободи.
СПІЛЬНА ФІЛЬМОГРАФІЯ РЕЖИСЕРІВ
1996 Мікрокосмос / Microcosmos, le peuple de l’herbe
2004 Генезис / Genesis
2011 Царина чаклунства / La Clé des champs
«Царина чаклунства» це справжня казка, фікція, присвячена природі та дитинству. Саме ставок, який діти з нашого фільму вибрали як райське місце для прихистку від світу дорослих, стає магічним дзеркалом, через яке вони відкривають небувалих створінь, знайомство з яким назавжди змінить їх життя. Все це ми побачи очами дітей. Всі документальні зйомки безперечно будуть відображати природний світ, але з іншим обрамленням, світлом, звуками та кіноматографом… Ці творіння стають справжніми персонажами – феями, чудовиськами, драконами – іноді комічними, або ж страшними. Для цього фільму ми задіяли найпотужніше операторське обладнання: ендоскопи, бороскопи, мікроскопи, високошвідкісні камери, а також оптичну техніку, розроблену спеціально для цього фільму. Наша мета – відкрити глядачеві, дитині чи дорослому, всі чудеса, які ховаються в серці звичайних речей. Непримітний ставок на узліссі, якщо ми подивимось уважно, може стати цілим океаном, населеним надзвичайними істотами.»
Клод Нурідзані
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ
Драма / Франція / 2011 / 112’
Реж. П’єр Шоллер
У ролях: Олів’є Гурме, Мішель Блан, Забу Брайтман
Посеред ночі міністра транспорту Бертрана Сен-Жана пробуджує дзвінок: у балці перекинувся міський автобус. У міністра немає вибору – він відправляється на місце аварії. З цього моменту починається одісея державного чиновника у складному та ворожому світі. Швидкість, боротьба за владу, хаос, економіча криза… Все пов’язане в безперервному вихорі подій, де невідкладні справи змінюють одна одну. На які жертви готові люди? Що можуть вони витримати в країні, яка губить тих, хто їй служить?
Приз «Особливий Погляд» Каннського кінофестивалю, 2011
Нагорода «Сезар» за кращий оригінальний сценарій, 2011
Посеред ночі міністра транспорту Бертрана Сен-Жана пробуджує дзвінок: міський автобус потрапляє в аварію. У міністра немає вибору – він відправляється на місце події. З цього моменту починається одісея державного чиновника у складному та ворожому світі. Швидкість, боротьба за владу, політичний хаос, економіча криза… Все пов’язане в безперервному вихорі подій, де невідкладні справи змінюють одна одну. На які жертви готові люди? Що можуть вони витримати в країні, яка губить тих, хто їй служить?
Майстерно!
Le Nouvel Observateur
«Управління державою» – фільм, переповнений напругою, яка тримає глядача до фінальних титрів. І це вже величезне досягенння. Такого фільму нам не вистачало. Він перевершив наші очікування.
Télérama
Досить давно політичний сюжет на персональному рівні не був розкритий з такою правдивістю і віртуозним виконанням.
Positif
Вражаючі та майстерні сцени, напружені діалоги, безперервний ритм, хвилююча напруга і бездоганне виконання.
La Croix
П’єр Шоллер, французький режисер та сценарист, дебютує в кіно 1989 році саме як сценарист фідьму «Занадто кохання» ( Amour de trop). У 1992 році побачив світ його короткометражний фільм «Два друга, прелюдія» (Deux amis, prélude), після чого він починає знімати повнометражне художнє кіно: «Без недоліків» (Zéro Défaut, 2003), «Версаль» (Versailles, 2008), фільм, який був намінований на приз «Особливий поглад» на Каннському МКФ, 2008.
ВИБРАНА ФІЛЬМОГРАФІЯ
1992 Два друга, прелюдія / Deux amis, prélude
2003 Без недоліків / Zéro défaut
2008 Версаль / Versailles
2011 Управління державою / L’exercice de l’État
2012 Невідомі / Les Anonymes
«Я працював над цим проектом протягом 7 років. Спочатку, я хотів розкрити
таємничу природи влади і показати людям, хто є ці люди за лаштунками уряду, які вони, ті хто смикає за ниточки парвосуддя, і все ж, яких ми ніколи не побачимо.
Для мене дуже важливим показати те, що політичні рішення обговорюються групою людей, і все-таки одна людина затверджує рішення наприкінці. Таким чином, основна ідея для фільму полягає у відносинах між головними особистим секретарем та
міністром. Перший уособлює собою людину, яка ніколи не звертає на себе увагу медіа, але чка завжди робить усю брудну роботу.
Тому, назвемо цей фільм більше про «людину міністра» ніж про «людину президента. Я не мав на меті розкрити сутність реальної влади, втрутитись у життя та роботу окремих політичних сил та партій. Ось чому я не робив акцент на реальних політиків, оскільки відчував, що це заважатиме моєму творчому задуму. Навпаки я намагався показати ситуацію, в якій опиняються політичні діячі, в безперервному вирі подій нашого складного суспільства, адже сучасна людина перебуває в захаращенному технологіями та одиржимому ЗМІ соціумі. Я гадаю, що політики не є виключенням»
П’єр Шоллер
Олів’є Гурме виріс в Мірваті, маленькому містечку в бельгійських Арденнах. Його акторський талант проявився, коли йому було 13 років: в останню хвилину він підмінив свого друга в спектаклі. В цю хвилину він відкриває в собі хист до драматичної гри. Після блискучих результатів в Л’єжському театральному училищі, відвідуючи школу театрального мистецтва Флорана, та школи «Аманд’є» під керівництвом Патріса Шеро, який пізніше запросить його у свій фільм «Ті, хто мене люблять, поїдуть поїздом» (Ceux qui m’aiment prendront le train, 1998). Починає акторську кар’єру на театральній сцені. Вперше з’являється в кіно у стрічці «Обіцянка» (Promesse, 1996) братів Дарденів. Тут починається спільна робота цих бельгійських режисерів: фільм «Розета» (Rosette, 1999), «Син» (Le fils, 2002) – фільм, який приніс йому приз на кращу чоловічу роль на Каннському МКФ, 2002.
Мішель Блан, французький актор, режисер та сценарист. Починав кар’єру як актор в труппі театрального кафе. Знімався в таких фільмах як «Пожилець» (Le locataire, 1976), реж. Романа Поланскі, «Підліток» (L’Adolescent, 1979) реж. Жанни Моро “Книга Просперо” (Prospero’s Books, 1991). Роль у фильмі Бертрана Бліе “Вечернее платье” (Tenue de soirée, 1986) принесла Мишелю Блану приз за кращу чоловічу роль на Каннському МКФ. Як режисер зняв фільми: “Марш в тінь” (Marche à l’ombre, 1984) і “Підступність слави” (Grosse Fatigue, 1994), “Ескорт” (Mauvaise passe, 1999), “Цілуй, кого хочеш” (Embrassez qui vous voudrez, 2002).
Забу Брайтман, французька акторка і режисер. Її кар’єра акторки почалася з фільму «Їй всюди ввижаються гноми» (1981), де Ізабель зіграла Білосніжку. Після кількох картин визначилося її екранне амплуа: симпатична смішна дівчинка з небагатої родини. Ці ролі принесли їй кілька нагород і номінацій на «Сезар». З 1982 року акторка грає в театрі. Результатом співпраці з театральним режисером Аланом Екберном став сценарій, а згодом і фільм «Згадати про прекрасне» (2002), де Брайтман зіграла разом з Ізабель Карре і Бернаром Шампанем. Стрічка перемогла у трьох номінаціях на «Сезар»: «Найкраща акторка» (Ізабель Карре),
*******************************************************************************************
ДОВГІ НОЧІ… КОРОТКОГО МЕТРУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 27-28 КВІТНЯ КІНОТЕАТР «МОСТ-КІНО»
ПРОГРАМА ФІЛЬМІВ 1
КАТАРСИС / CATHARSIS
Фантастична комедія / Франція / 2010 / 18’
Режисер: Седрік Превост
У ролях: Александр Стайгер, Емелін Баяр, Рене Картон
Багатообіцяючий режисер, втомлений невгамовною ідеєю знімати, прокидається у власному фільмі. Жертва власної одержимості намагається повернутись до реальності, щоб не втратити здоровий глузд та повернути кохання всього життя.
Гран-прі жюрі uniFrance на Каннському МКФ, 2011
ЗИМОВА ЖАБА / GRENOUILLE D’HIVER
Байка / Франція /2011 / 18’
Режисер: Слоні Соу
У ролях: Жерар Депрад’є, Еріко Такеда, Сабін Леноель
Бенжамін, винороб, вже багато років страждає від того, що його дружина помирає від тяжкої хвороби. Єдиний вихід для нього – піти разом з нею. Але все змінюється, коли до нього в крамницю для дегустації вина приходить молода японка…
Учасник Каннського МКФ, 2011
Учасник Міжнародного фестивалю короткометражного кіно і Торонто, 2011
ЗЕЛЕНІ СОБАКИ / LES CHIENS VERTS
Драматична комедія / Франція / 2012 / 20’
Режисери: Матіас і Колас Ріфкіс
У ролях: Паскаль Демолон, Філіпп Дюкесн, Анн Бенуа
Двом робочім середнього віку, прихильникам футболу, загрожує переведення їх заводу в Румунію. Вони влаштовують футбольний матч з молодим керівництвом, і для цього збирають свою давню команду «Зелені собаки». На кону професійне майбутнє…
Учасник міжнародного фестивалю короткометражного кіно в Клермон-Феррані, 2012
ОСТАННІЙ КАРАВАН / LA DERNIERE CARAVANE
Драматична комедія / Франція / 2012 /16’
Режисер: Фуед Мансур
У ролях: Крістіан Сініже, Вінсан Ротьє
На маленькому занедбаному будівництві відбувається неочікуваний для трьох робочих візит представника їх работодавця.
Учасник Міжнародного фестивалю короткометражного кіно в Клермон-Феррані, 2012
Я МОГЛА Б БУТИ ТВОЄЮ БАБУСЕЮ / JE POURRAIS ETRE VOTRE GRAND MERE
Драматична комедія / Франція / 2010 / 20’
Режисер: Бернар Тангі
У ролях: Жан-Тусен Бернар, Фредерік Бель
Молодому адвокату здалося, що старенька жебрачка нагадує його бабусю. Тоді він вирішує зробити для неї табличку з надписом «Я б могла бути вашою бабусею». Наступного дня цей надпис змінює все.
Учасник Каннського МКФ, 2011
ВОЛОСИНА / CHEVEU
Психологічна драма / Франція / 2009 / 17’
Режисер: Жюл’єн Халар
У ролях: Франк Брюно, Жан-П’єр Бекер, Жюлі Делярм
Тридцятирічний Філіпп розуміє, що починає лисіти. Для моложавого музиканта це виявляється справжньою катастрофою. Коли він звертається до дерматолога, той відправляє його на пошуки батька, оскільки тільки він знає, скільки часу залишилось Філіппу до остаточного облисіння…
Приз за кращий короткометражний фільм на Міжнародному кінофестивалі в Сеулі, 2010
ПРОГРАМА ФІЛЬМІВ 2
ДНО ПЛЯШКИ / CUL DE BOUTEILLE
Аніміційний фільм, драматична комедія / Франція / 2010 / 9’
Режисер: Жан-Клод Розек
Страшна новина вражає Арно – він змушений носити жахливі окуляри через свою короткозорість. Тоді він вибирає життя без окулярів в розмитому та мінливому світі, населеному монстрами, єдинорогами та іншими фантазіями, які народжуються в його багатій уяві.
Приз за кращий анімаційний короткометражний фільм на Міжнародному кінофестивалі в Абу-Дабі, 2011
ЧОЛОВІЧА УДАЧА / PORTEUR D’HOMMES
Режисер: Антарес Басіс
У ролях: Патрік Декамп, Жізель Казадезус
У сім’ї Франка всі чоловіки мають одне ремесло – первезення ящиків. І це їх улюблена справа. Але одного дня у Франка з’являється бажання стати більш корисним, він вирішує превозити людей замість ящиків…
Заохочувальна премія за кращий короткометражний фільм на Міжнародному кінофестивалі в Клівленді, 2011
НАСТРОЙЩИК / L’ACCORDEUR
Режисер: Олів’є Трейне
У ролях: Грегуар Лепренс-Ренге, Грегорі Гадбуа, Даніель Лебрен
Молодий багатообіцяючий піаніст після провалу на конкурсі закинув свою справу і почав налагоджувати інструменти. І для того, щоб якось розвеселити себе, він прикидається сліпим майстром. Тоді до нього повертається смак до музики, але разом з тим, він стає свідком страшних подій.
Премія «Сезар» за кращий короткометражний фільм, 2012
ЕЛВІС З НАЗАРЕТУ/ ELVIS DE NAZARETH
Драматична комедія / Франція / 2011 / 16’
Режисер: Рані Масала
У ролях: Халиль Хаддад, Майсем Мазрі
Хамуді, жебрак з Назарету, зустрічає Халіла – старого вуличного співака, фаната Елвіса Преслі, який вихваляється своєю удою, яку ніби-то йому подарував сам Король. Хлопец краде інструмент і марно намагається його продати, адже він ні для кого нічого не вартий, окрім як для старого співака…
Учасник Рандеву з Французьким кіно в Нью-Йорку, 2012
МОВЧАННЯ ПІД КОРОЮ / LE SILENCE SOUS L’ECORCE
Анімаційний фільм / Франція / 2009 / 11’
Режисер: Джоана Лур’є
У величезному лісі, вкритому сніжною ковдрою, маленькі незвичайні істоти відкривають для себе сніг, такий захопливий і гарний. Це нічна казка переповнена ніжністю.
Приз за кращий анімаційний фільм на Міжнародному кінофестивалі короткометражного кіно в Торонто, 2010
Я МОГЛА Б СТАТИ ПОВІЄЮ / J’AURAIS PU ETRE UNE PUTE
Драматична комедія / Франція / 2010 / 24’
Режисер: Бая Касмі
У ролях: Вімала Понс, Брюно Подаліде
Під час нападу паніки Міна буквально падає на руки П’єра на виході з магазину «Зроби сам». Історія про дівчину, що трохи божевільна, хлопця, який надто нормальний, пару гігантських ножиць і старого вчителя гри на піаніно.
Приз за кращий дебют на Міжнародному фестивалі короткометражного кіно в Клермон-Феррані, 2011
ПРОГРАМА ФІЛЬМІВ 3
АВЕНЮ ДЕ ФРАНС / AVENUE DE FRANCE
Драматична комедія /Франція / 2010 / 11’
Режисер: Дід’є Бласко
У ролях: Азіль Раїс, Марі Паян
Каміль, одягнений в джинси та шкіряну сорочку, неголений кілька днів, прогулюється зі своїм немовлям. Його затримує поліція, підозрюючи в крадіжці власної дитини.
Учасник Каннського МКФ, 2011
ПІАНІНО / LE PIANO
Комедія / Франція, Вірменія / 2011 / 26’
Режисер: Левон Мінасян
У ролях: Ерванд Манарян, Геральд Папасян
Жахливий землетрус 1988 року зруйнував вірменське місто Ленінакан. 12 років потому, Лусіне, маленька сирота, відкриває в собі надзвичайний талант гри на піаніно. І для підготовки на міжнародний конкурс талантів, Міністерство культури дарує їй величезне піаніно, для якого на жаль не вистачає місця вдома у дівчинки…
Заохочувальна премія жюрі на Міжнародному фестивалі короткометражного кіно в Клермон-Феррані, 2011
БЛАКИТНА ТІНЬ / A SHADOW OF BLUE
Анімаційний фільм / Франція, Іспанія / 2011 / 13’
Режисер: Карлос Ласкано
Осіннього вечора в парку, розташованому в центрі похмурого міста, між уявою та реальністю, маленька дівчинка поділиться з нами своїм сприйняттям навколишнього світу.
ВИДИХ (ЗАВЕРШЕННЯ) / EXPIRATION
Психологічна драма / Франція / 2011 / 28’
Режисер: Ченг-Чуі Куо
У ролях: Белямін Абдельмалек, П’єр-Олів’є Морнас
Матіас, молодий службовець у супермаркеті, зіштовхується зі світом, про існування якого він навіть не здогадувавсая, але частиною якого він згодом стане.
ТВІЙ ЧОЛОВІК / I’M YOUR MAN
Комедія / Франція / 2011 / 16’
Режисер: Керен Бен Рафаель
У ролях: Вінсан Макень, Майліс Рікордо, Сесіль Фізера
Брюно нарешті вирішує почати спільне життя зі своєю подругою Каміллою. Але в день її переїзду Мія, його колишня, приходить до нього, і вони опинаються в ліжку. В момент, коли Брюно намагається припинити цю зраду, з’ясовується, що вони не можуть роз’єднати свої тіла. Залишається відчайдушно шукати вихід до приїзду Камілли.
СТАНЦІЙНИЙ ДОГЛЯДАЧ / LA GARDE-BARRIERE
Анімаційний фільм / Франція, Бельгія / 2011 / 12’
Режисер: Уго Фрасетто
Контрольний пункт на занедбаній дорозі, де самотньо живе старенька зі своєю коровою. Вона заповнює свою самотність ніжністю до улюбленої корови та грою на скрипці. До одного дня, коли вона вирішує зупиняти проїжджаючі поїзди.
Учасник Міжнародного фестивалю франкофонного кіно в Намюрі, 2011
ПРОГРАМА ФІЛЬМІВ 4
СКОРО НА ВАШИХ ЕКРАНАХ / PROCHAINEMENT SUR VOS ECRANS
Комедія / Франція / 2011 / 11’
Режисер: Фабріс Марука
У ролях: Анєс Мігурас, Тєрі Сімон
Коли Фред зустрічає Анну, його життя стає справжньою романтичною комедією. Але як тільки вони переїзжають в окремий будинок, в я кому живе привид, його життя перетворюється на фільм жахів. А якщо життя Фреда лише серія кінотрейлерів?
Учасник Фестивалю короткометражного кіно у Трувілі, 2011
ВОЛКАНІЧНИЙ СТРИПТИЗ / STRIP-TEASE VOLCANIQUE
Фантастина драма / Франція / 2011 / 11
Режисер: Режін Сірото
У ролях: Аліс Дюфур
Жінка курить сигарету, яка пренеосить її в музично-візуальну подорож на межі між інтимним вибухом та виверженням вулкану.
Учасник Міжнародного кінфестиваль у Порто (Фантаспорто), 2012
МИТЬ САМОТНОСТІ / LE GRAND MOMENT DE SOLITUDE
Комедія / Франція / 2010 / 8
Режисер: Вілфрід Меанс
У ролях: Філіп дю Жанран, Ан Луаре, Філіп Шен
Чи доводилось вам проживати мить самотності? Для Ремі, якого запросили на день народження батька своєї дівчини це стане жахливим досвідом.
Учасник Міжнародного фестивалю короткометражного кіно в Берліні (Інтерфільм), 2011
МАРІЯ МАЖЕНТА
Анімація / Франція / 2011 / 10
Режисер: Орланда Лафоре
Як зазвичай щосереди після сольфеджіо, Франсуа разом із своєю донькою Люсіль по дорозі додому проїзжають через Болонський ліс. Франсуа стикається поглядом із Марією Мажента. Керуючись неконтрольованим імпульсом, він зупиняє машину.
Учасник Міжнародного кінофестивалю в Порто (Фантаспорто), 2012
ВСЕ МОЄ ЖИТТЯ / TOUTE MA VIE
Психологічна драма / Франція / 2009 / 6
Режисер: П’єр Фер’єр
У ролях: Вінсен Дезаня, Катеріна Муріно
На вулиці з Александрою заговорює чоловік, якого вона не знає. Він оживляє в памяті важливі моменти її життя, але разом з тим його життя залишається їй невідомим.
Учасник Рандеву з Французьким кіно в Нью Йорку, 2010
АТАКА ВЕЛИЧЕЗНОГО МОНСТРА / L’ATTAQUE DU MONSTRE GEANT
Музична комедія / Франція / 2010 / 19
Режисер: Гійом Рійо
У ролях: Альоші Ітович, Жюлі Дюран
У кольоровій музичній комедії, монстр, який потрапив сюди з голівудського фільму, атакує маленьке місто, перетворюючи його жителів на зомбі. Щоб врятувати народ, пара і науковець повинні будуть змінити жанр фільму.
Учасник міжнародному фестивалю короткометражного кіно в Клермон-Феррані, 2012
ЛАГОДЖЕННЯ / LA REPARATION
Психологічна драма / Франція / 2010 / 18
Режисери: Жюл’єн Бустані, Сесілія Рамос
У ролях: Серж Мерлен, Мішель Мерлен
Старий, самотній і ніким неопікуваний, роками ремонтує зламані ляльки у своїй квартирі. Він обірвав усі зв’язки з родиною і зовнішнім світом. Поява нової поламаної ляльки пробуджує в ньому жахливі спогади і переверне його життя.
Учасник Міжнародного кінофестивалю в Порто (Фантаспорто), 2012
КРАЩИЙ ДРУГ ЛЮДИНИ / LE MEILLEUR AMI DE L’HOMME
Сентиментальна комедія / Франція / 2010 / 12
Режисер: Вінсан Мар’єт
У ролях: Жюль Едуар Мустік, Ноемі Львовскі
Анрі, стомлений сорокарічний чоловік, працює кінологом на приміській станції. Одного дня керівник наказує позбутися собаки Мілу, старого нарколептичного ротвейлера, його єдиного друга.
Учасник міжнародного фестивалю короткометражного кіно в Клермон-Феррані, 2010
