Зранку — покладання квітів біля Меморіалу жертвам політичних репресій та Голодомору. Ввечері — скорботна хода зі свічками центром міста і панахида. Так у Дніпропетровську згадували тих, хто помер під час великого голоду.
Герман Назаренко, організатор ходи, наголосив: “Це одна з найжахливіших сторінок української історії, коли проти українців на державному рівні було вчинено акт геноциду. З метою знищення української нації”.
Комуністична влада забирала у селян усе, до останнього, і ставила простий люд
на межу не лише фізичного, а й морального зламу. За офіційними даними, Голодомор вбив більше 10 мільйонів осіб: тих хто вмер і не народився.
“Після першої частини цього голодомору, який розпочався у 32-му, людям, які залишились у селі ще живі, почали видавати невеликі пайки. Але цих пайків їм не вистачало, щоб прогодувати себе, свою родину, і людям доводилось вирішувати, хто буде жити: їхня дитина чи їхні батьки, їхня сестра чи їхній брат”, – розповів Герман Назаренко.
До тихої ходи долучилися більше сотні городян. Під удари дзвону — їх було рівно 80 — зі свічками у руках вони пройшли від Європейської площі до пам’ятного хреста жертвам Голодомору та політичних репресій. Де відслужили панахиду та розділили хлібину, спечену з зібраного поміж городян зерна, напередодні. Молоді учасники ходи впевнені: такі заходи — надважливі для кожного українця, адже зберігають найважливіше — пам’ять.
Один з учасників ходи, Роман Осадчук, зазначив: “Ми прагнемо до того, щоб молодь з університетів, зі шкіл, саме молоді люди, дізнавалися свою історію, про свою національну гідність, про своє коріння. І як знищували це коріння. І як це все-таки національні герої змогли відстояти”.
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2012/11/26__Dasha_Golodomor.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2012/11/26__Dasha_Golodomor.jpg type=site]
Автор: Дар’я Коляда
Камера: Дмитро Большак
