У 2010 році до програми економічних реформ увійшов проект комплексного реформування всієї української освіти та посилення її якості конкурентоспроможності. Проте основний закон “Про вищу освіту”, від якого в цілому залежить напрям реформи, – досі не прийнятий. Деякі його проекти наштовхнулися на критику експертів та громадськості. Проте за останні два роки деякі зміни все ж таки відбулися. Основні з них торкнулися правил вступу до вищів, розширення категорій пільговиків та модифікації держзамовлень. Вже маються і приорітетні завдання на дві тисячі тринадцятий рік. У Дніпропетровську за круглим столом обговорили усі можливі плюси і мінуси майбутных перетворень.
У національному плані дій на 2013 рік у сфері освіти виділено два пріоритетні завдання. По-перше: встановлення єдиного стандарту вартості навчання на одного студента. Інше – перехід від принципу утримання вишів до принципу формування бюджету на основі кількості зарахованих студентів.
“При распределении бюджетных средств финансирования вузов предполагается учесть также конкурсные баллы студентов, их результаты ВНО. Там образом привносится какой-то элемент конкуренции, т.к. вузы, которые будут получать наибольшее количество студентов с высокими баллами, будут получать и больше финансирования”, – говорить Ірина Орлова, співробітник Центру соціально-економічних досліджень САSЕ Україна.
Найактивніше обговорюється тема фінансової автономії навчальних закладів. За словами фахівців, нова система має дати поштовх до активнішого розвитку матеріальної бази навачального закладу.
“К сожалению, нашу вузы не имеют достаточной финансовой автономии. Даже средствами от оказания платных образовательных услуг они не всегда могут распоряжаться по собственному усмотрению. Проблема развития вузов и капитальных вложений строит остро”, – зауважує Ірина Шумік, начальник відділу департаменту освіти і науки Дніпропетровської ОДА.
Втім активне реформування може мати і негативні наслідки. Навіть маються приклади.
“Мы не готовы к серьёзным реформам и вообще нельзя делать резких движений – в любой сфере. Вот сделали резкие движения в здравоохранении – мы видим, чем это кончается. Речть скорее должна идти о модернизации”, – вважає Віктор Пушкін, завідувач кафедрою історії та політичної теорії НГУ.
У той час, поки обговорюється майбутнє освіти, звичайні студенти активно здають сесію. І вони мають свої побажання, більше приземлені.
“Если бы у нас было больше устных оцениваний, и мы получали зачёт не за рутинную работу, которую мы выполняем постоянно, тогда можно было бы хорошо оценить наши знания”, – говорить Тимур Сваровський, студент 3-го курсу.
“Побольше б часов на профильные предметы. Нам не хватает часов, которые ставят, нам приходится делать самостоятельно, дополнительно консультироваться у преподавателей”, – каже Андрій Захарко, студент 4-го курсу.
Автор – Ольга Добаріна
Камера – Андрій Лисенко
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2013/05/17__Dobarina_obrazovanie.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2013/05/17__Dobarina_obrazovanie.jpg type=site]
