Табуйована тілесність. З моменту появи фотографія пройшла довгий шлях від засобу документування дійсності до об’єкта естетичного захоплення глядачів. В різних руках вона ставала як елементом пропаганди, так і причиною осуду. Особливо це стосується фото з оголеною натурою. Про історію цього виду фотографії розповіла мистецтвознавиця Галина Глеба. В рамках проекту “Пенетрейшн” в галереї “Артсвіт” вона прочитала лекцію “Тілесність у фотографії: інструмент чи ідея”. Основну увагу вона зосередила на діяльності харківської школи фотографії, яка брала за мету створення не естетично довершених знімків, а шокуючих та провокативних світлин. Такий метод митці школи назвали “теорія удара”.
Галина Глеба, лекторка: “Они считали, что лояльное отношение к зрителю – это неправильный подход в условиях идеологизированности фотографии в советское время. Для того, чтобы впечатлить зрителя, для того, чтобы воздействовать на него, достучаться до тех или иных его нервов, нужно буквально бить в лоб. И вот эта «теория удара» заключалась в таком брутальном визуальном решении, которое должно запоминаться — шокировать, эпатировать и в общем-то потом не выходить из головы”.
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2017/11/21__SKh_Pivonos_Tylesnystq.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2017/11/21__SKh_Pivonos_Tylesnystq.jpg type=site]
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2017/11/21__IS_Pivonos_Tylesnystq.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2017/11/21__IS_Pivonos_Tylesnystq.jpg type=site]
