Десь у три роки батько купив йому перший мотоцикл. Дешевий китайський байк із двигуном від бензопили. Той перший, що заводився, наче газонокосарка, вже за кілька років замінили на професійний.
Зараз Семену — 14, мотокросом він займається майже 9 років, заробити встиг півтори сотні нагород.
Семен Неруш, восьмикратний чемпіон України з мотокросу: “Когда смотрю на них, чаще всего ощущаю воспоминания. То есть как я их зарабатывал. Но а вообще, когда смотрю на них, чаще всего ощущаю гордость. Да, про свой первый кубок я помню прекрасно, это было в 2009 году, в Крыму. Я занял тогда первое место, был очень счастлив”.
Те, що починалось як розвага, перетворилось на спосіб життя – жорсткий розклад, багато тренувань і постійні змагання. Батьки кажуть: звісно, тривожаться, але підтримують захоплення сина. І тиснути на нього, аби той кинув спорт, не збираються.
Ганна Неруш, мати Семена: “Каждый год перед началом сезона подготовки к следующему году, семья садится за круглый стол и спрашивает: “Семен, не пропало ли у тебя желание? Может ты перейдешь в более любительский?” Каждый год мы получаем ответ: “Нет”.
Батько Семена розповідає: в їхній родині всі закохані в мотоцикли. Це з ними було завжди. Коли він зрозумів, що Семенові необхідні тренування, він зібрав невелику команду однодумців та їхніх дітей, аби займатися разом. Чоловік — не професійний спортсмен, але до справи підходить відповідально. Та за маскою тренера завжди стоїть батько, який любить його та хвилюється за молодого чемпіона.
Володимир Неруш, батько Семена: “Переживаю всегда. Это травмоопасный вид спорта. Мы поставили перед собой задачу: не сильно форсировать события. Мы выполняем определенные упражнения или какие-то цели и задачи, когда мы знаем, что Семен их может выполнить на 120-140 %”.
Воома хлопець – звичайний підліток – вчить уроки, дивиться мотоперегони по телевізору. Але як тільки він одягає шолом, стає цілеспрямованим та зухвалим спортсменом.
Семен Неруш, восьмикратний чемпіон України з мотокросу: “Это уже моя жизнь, я живу этим. Живу ради этого. Мне это очень нравится. Нравятся прыжки. Нравится побеждать. Люблю забираться на подиум. Нравится это чувство победы. Но тем не менее, стараюсь не откладывать учебу на второй план, всё-таки хочу получить образование”.
Автор – Аліна Елєвтєрова
Камера – Олександр Височин, Дмитро Большак
