Без ніг, та майстер на всі руки. Кабінетні наради для нього лише передують роботі. Пан Віктор її не боїться – жодної. Керує, коли треба керувати, допомагає, коли потрібна допомога. В чоловіка немає обох ніг, їх ампутували ще в юності, через хворобу. Протезів не жалує, пристосувався без них.
Уже рік Віктор – керівник комунальної бригади. Для нього робота – щастя, бо ж до того багато років працював лише сам на себе, у власному дворі. Ось цей будинок — власними руками підняв. І так — без ніг!
Разом із дружиною Світланою виховали двох доньок, друга народилася вже після хвороби батька. Подружжя каже: не вагалися. До життєвих труднощів треба пристосовуватися і жити далі.
Підлеглі зізнаються: бригадир виховав в них дисципліну та власним прикладом показав, що людині пдвладно все.
Юрій Манько, директор КП, також не вагався, коли брав на роботу в комунальну службу чоловіка і без ніг, і без освіти. Мало що має значення, коли є результат.
Каже, Віктор для нього – диво. І приклад, який спонукає боротися у будь-якій ситуації.
