Один із велетнів радянської авіації – військово-транспортний літак ІЛ-76. Його ресурс понад 30 тисяч годин нальоту, або 30 років надійної експлуатації. Таких суден, що й досі підіймаються в небо України, залишилося всього 18. Ще з десяток літаків “відпочивають на пенсії”, день за днем перетворюючись на брухт.
Артур Терещенко, кореспондент: “За цією лісосмугою знаходиться блокпост. Проводити біля нього зйомку суворо заборонено, мовляв, “стратегічний об’єкт”. Проте ми таки зможемо вам показат, що насправді коється за колючим дротом”.
Це територія колишнього військового аеродрому в Кривому Розі. Помічаємо три літака ІЛ-76. Один з них в прямому сенсі “ріжуть на метал”. Охороняють авіасудна невідомі люди. Переконують: це майно держави.
Охоронець: «Вообще, Министерство обороны, предприятие УАТК называется. Его перепрофилировали в “Украноборонпром”. Сейчас они подъедут, сейчас он перезвонит, мне перезвонят, я вам скажу информацию».
Раніше ці літаки дійсно належали державній авіатранспортній компанії. Проте у 2016-му році підприємство збанкрутувало і почало розпродавати майно. В січні 2018-го літаки купує дніпровська фірма «Гранпакс».
Складається враження, що заснована вона була спеціально під продаж – у листопаді 2017-го року. Статутний фонд організації – всього 2 тисячі гривень. Власниця фірми, одночасно й директор, ймовірно, і єдиний співробітник – Ірина Ломідзе. Аби почути відповіді на запитання, які нас цікавлять, вирушаємо за юридичною адресою фірми в Дніпрі.
За адресою “проспект Богдана Хмельницького, 227” нас зустрічає охоронець Дніпровського АТП-0406. Йдемо до керівництва. Після телефонних узгоджень нам таки коментують ситуацію. На території автопідприємства компанії “Гранпакс” де-факто не існує.
Валентина Ганжа, головний бухгалтер автопідприємства: “Есть такая фирма, да. Всё, договор есть, но они тут не находятся”, – “А як можна знайти керівника, підскажіть будь ласка”, – “Ну откуда я знаю. Я не знаю”, – “А как вы с ними поддерживаете связь?” – “Ну, они приходят, забирают почту. А кто там приходит, откуда мы знаем”.
Літак ІЛ-76 створений зі спеціального металу – дюралюмінію. За цінами чорного ринку кілограм лому коштує 40 гривень. У планері близько 50 тонн дюралюмінію. Здав на метал і збагатився на 2 мільйони гривень.
Міді в літаку 4 тонни, і це ще 700 тисяч гривень. Отже маємо кругленьку суму – 2 мільйони 700 тисяч гривень… І це не враховуючи вартості двигунів.
А от фірмі “Гранпакс” придбані в держави літаки обійшлись у 2,5 рази дешевше . В договорі купівлі-продажу кожного авіасудна фігурує сума 1 мільйон 140 тисяч гривень.
Розпилювання літака-велетня на метал колишній пілот, а нині керівник авіаколеджу Анатолій Андрусевич, вважає злочином. Фахівець каже: на розробку та створення ІЛ-76 в СРСР були витрачені мільйони карбованців. Модель себе виправдала повністю.
Анатолій Андрусевич, керівник криворізького авіаколеджу: “Грузопідйомність гарна і скорость, управління. І, ну, я так, як авіатор я його обслужував, говорю: гарний літак і дуже надійний”.
Розпилюванням літаків на брухт нарешті зацікавились і правоохоронці. Сумнівні роботи на летовищі у поліції поки що коментують з обережністю.
Юлія Цуркаленко, речник криворізького відділу поліції: «До поліції Кривого Рогу надійшло повідомлення від очевидців про те, що на території військового містечка у Довгинцівському районі невідомі особи розбирають літак. Наразі зазначений факт зареєстрований згідно чинного законодавства, працівниками поліції встановлюються всі обставини справи».
Безперечно, цей криворізький ІЛ-76 уже ніколи не підніметься в небо. Єдина з нього користь – металобрухт. Проте хто саме збагатиться від оборудки, поки що залишається загадкою.
Автор – Артур Терещенко
Камера – Олександр Самсонов