Прощавай, дріб’язок: Нацбанк планує відмовитися від виготовлення дрібних монет
Виробництво дріб’язку значно дорожче за його собівартісь у побуті, зазначають експерти. Припинення чеканки та випуску мілкої монети зекономить Україні чималу суму.
Володимир Косюга, економічний експерт:“Каким образом это будет делаться? В обороте они будут находиться. Извлечение их из оборота будет постепенным, по мере того, как будет собираться выручка в сетях или банках. И уже из Национального банка не будут пополняться кассы банка, соответственно, и кассы торговых сетей мелочью такого достоинства”.
Представник “ПриватБанку” запевняє: монети, які виходять із ужитку — 1, 2, 5 і 25 копійок, можна здати в касах. Хоча й не у всіх відділеннях і тільки у певній кількості.
Олександр Шуть, керівник регіонального прес-офісу “ПриватБанку” в Дніпрі:
“Дрібні монети у великій кількості ми не приймаємо у більшості відділень. Тому що прерахунок великої кількості монет займає дуже багато часу, простоює каса. Тому ми приймаємо в сумі до 10 грн. Більше 10 – приймають великі відділення по місту, які мають спеціальну машину для перерахунку монет.”.
Досвід заміни дрібних купюр на монети мають усі країни Євросоюзу, Японія та безліч інших. Тож місце для копійок у гаманцях українців порожнім не буде – його заповнять монети-гривні: 1, 2, 5 і 10.
Володимир Косюга, економічний експерт:“Купюри номіналом 1 та 2 гривні будуть замінюватись поступово – із 27 квітня 2018 року. А із 2019-2020 — купюри більш крупного номіналу будуть замінені на монети. Це пов’язано із тим, що паперові гроші дуже швидко зношуються, а монети довші у користуванні, і це зекономить до 1 млрд. грн. ”
Олександр Шуть, керівник регіонального прес-офісу “ПриватБанку” в Дніпрі:
“На сегодня рисков, что эти монеты разойдутся по коллекциям, по словам НБУ, — нет. Потому что выпущено по 5 млн. каждого номинала. Этого вполне достаточно для того, чтобы обеспечить платежную дисциплину. И на самом деле, риски только в том, что кошельки наших граждан несколько потяжелеют”.
Припинення випуску дрібних монет призвело до чергового нововведення Нацбанку. А саме – округлення сум у чеках. Якщо сума у чеку склала до 4 копійок включно — округлення до 10 відбувається на користь покупця, від 5 — на користь продавця. Для безготівкових розрахунків округлення не відбувається.
Економічні експерти зауважують: торговельні мережі та, власне, касири, матимуть певні проблеми.
Володимир Косюга, економічний експерт:“Грубо говоря, это страшный сон бухгалтера и кассира, когда касса не сошлась, когда не сошелся баланс. И, соответственно, нужно понимать, что при пересчете чеков и при пересчете наличности в кассе выяснится, что у вас есть излишек. Причем, если в пределах чека 4 копейки, допустим…”
Михайло Крапивко, економічний експерт:“То в больших сетях — это очень больший суммы. Вы учтите, что всем большим сетям придется перенастроить все программное обеспечение всех кассовых комплексов. Им придется перенастроить их в части этих округлений”.
Утім, торговельні мережі систему округлення сум почали репетирувати ще восени минулого року. На бухгалтерські та податкові труднощі — не скаржаться.
Інна Заруднєва, заступник керуючого “АТБ”:
“Затверджені Нацбанком України правила округлень у чеках сум готівкових розрахунків — не буде мати істотного впливу на суму видатків, які сплачує компанія до бюджетів та спецфондів різного рівня, та на рентабельність самої мережі. Округленна сума чеку указується, як надання знижки покупцеві“.