Що загрожує кривднику в разі домашнього насильства? Поліція роз’яснила нове законодавство. 11 січня набув чинності закон, який змінив Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси. Так деталізували і розширили законодавство, що стосується зґвалтувань. До того ж ввели принципово нові статті, що визначають відповідальність за інші види насильства.
Відкоригована новим законом, 126 стаття Кримінального кодексу карає кривдника за фізичне, психологічне чи економічне насильство.
Сергій Мороз, заст. начальника обласного управління превентивної діяльності Нацполіції: “Покарання, залежно від злочину, полягає у вигляді громадських робіт на строк до 240 годин, арешт — строк до 6 місяців або обмеження волі — строк до 5 років, а також позбавлення волі на термін до 2 років”.
До змін у законодавстві найсуворішим покаранням для домашніх насильників був арешт на 15 діб. Але нововведення поки що не гарантують жертвам повну безпеку.
Сергій Мороз, заст. начальника обласного управління превентивної діяльності Нацполіції: “Скажімо так: на третій раз уже наступає кримінальна відповідальність. Перші два рази — це може бути або адміністративна відповідальність, передбачена ст. 173 п. 2 кодексу України про адміністративні правопорушення (обов’язково розглянута судом з прийнятим рішенням), друге — це може бути винесений поліцейськими терміново заборонний припис, а також вироки суду за будь-якими статтями, які мали відношення до вчинення домашнього насильства”.
Отже кримінальну відповідальність кривдник понесе лише тоді, коли перші два випадки домашнього насильства підтвердяться рішенням суду. Якщо ситуація в родині — загострена, поліцейські, що приїхали на виклик, можуть скласти “терміновий припис”. Він забороняє кривднику наближатися до постраждалої сторони протягом десятьох діб. Тобто людину, що скоїла домашнє насильство, можуть вигнати з оселі. Право власності не грає жодної ролі. В теорії — начебто дієво, але на практиці — за невиконання такого припису зловмисник понесе тільки адміністративну відповідальність. А коли запрацює цей порядок – взагалі невідомо.
Сергій Мороз, заст. начальника обласного управління превентивної діяльності Нацполіції: “Ми маємо терміново заборонний припис, ми маємо його бланки, ми маємо порядок його застосування. Однак до теперішнього часу у нас немає такого механізму, як “оцінка ризиків”.
Простіше кажучи, нема інструкції, що дозволить визначити ступінь “загостреності” конфлікту. За даними Нацполіції України цей механізм перебуває на узгодженні в Мін’юсті. Тим часом стражі порядку користуються вказівками 2009 року. Допоки нову інструкцію не узгодять, кожен терміновий заборонний припис можна оскаржити в суді. До речі, наступний крок, покликаний захистити жертву насильства, – це звернення до суду.
Сергій Мороз, заст. начальника обласного управління превентивної діяльності Нацполіції: “Суду дається 72 години всього лише для того, щоб винести або не виносити обмежувальний припис”.
За невиконання такого припису кривдник потрапляє за ґрати. І тут відповідальність покладена на суддів. Чи вистачатиме їм сімдесят двох годин на винесення вердикту — покаже час.
