Художній музей Дніпра розкриває таємниці роботи в новому онлайн-проекті.
“Музейна кухня” – новий онлайн-проект розкриває таємниці роботи художнього музею Дніпра. Тепер щотижня заклад робитиме дописи в соціальних мережах. Їх називає “рецептами успіху”. Про інгредієнти і кулінарію музейних залаштунків — далі в сюжеті.
На початку лютого на сторінці художнього музею в мережі Фейсбук з’явилось повідомлення: гостей закладу запрошують на віртуальну чашку чаю. Дніпрян попросили висловитися: що саме за лаштунками музейного життя їх цікавить найбільше. Це повідомлення з коментарями городян дало початок новому проекту “музейна кухня”.
Анастасія Шапошнікова, старша наукова співробітниця
Наразі це буде в інтернет-режимі: ми будемо показувати світлини, викладати рецепти. Те, що бачать відвідувачі, коли приходять на виставку, це, знаєте, наче квіт на дереві. Але люди не бачать усього того коріння, яке призвело до цього прекрасного.Юлія Бублик, журналістка
Так само, як театр починається з вішалки, кожна виставка картин в художньому музеї починається з ретельної підготовки. Хоча проект “музейна кухня” стартував онлайн, думаю, працівники закладу погодяться поділитись із нами кількома рецептами наперед.
Робота над виставкою починається з ідеї. Так одна експозиція може мати аж трьох авторів.
Сергій Несмачний, заступник директора музею з наукової роботи
В мои непосредственные обязанности входит основная экспозиция, её концепция, контроль за какими-то передвижениями, которые здесь происходят.
Далі складають експозиційний план.
Анастасія Шапошнікова, старша наукова співробітниця
Якщо виставка якась – зі сторони, то, звісно, йдуть перемовини з власниками цієї колекції. Обговорюється концептуально: як воно буде, де воно буде; технічно: скільки буде експонуватися, які умови експонування.
Власник колекції може висунути вимоги до освітлення в приміщенні, кріплень, на яких тримаються картини, і навіть кольору стін. Також велику увагу приділяють питанням безпеки: персонал слідкує, щоб картину було непросто винести з музею. Але найбільше роботи має реставратор.
Ігор Кіпка, хранитель музейного кабінету графіки
Картина не может просто взять и появиться из фондов просто в экспозиции или на выставке. Ею занимается реставратор. Сначала осматривают. Во-первых, там температурный режим смотрят: чтобы не было резкого перепада, потому что в хранилище может быть одна температура, а в залах — другая. Сначала она выстаивается. Потом происходит обеспыливание, её рассматривают на предмет повреждений. Если какие-то есть осыпи или повреждения, сразу реставратор, как доктор, за больного берется.
Реставрують для виставок не лише картини, а і рами.
Ігор Кіпка, хранитель музейного кабінету графіки
Есть рамы ХVIII века — ХIX. Они сами по себе уже историческую ценность имеют. Есть рамы авторские, которые сам автор создавал с работой, – конечно, мы их тоже хотим сохранить.
Крім того, частина підготовки – це оригінальні рішення. Одне з таких представлене в основній експозиції музею і стосується картини Роберта Фалька “Дівчина в ліловому”.
Анастасія Шапошнікова, старша наукова співробітниця
Її писали в божевільні: вона втратила розум через загибель свого коханого.
Роботу вмонтували у стіну так, щоб можна було побачити обидві сторони полотна.
Анастасія Шапошнікова, старша наукова співробітниця
На полотні з іншого боку також є такі проби художника. З цього боку — “Дівчина в ліловому” зі своєю сумною історією, а з іншого боку — примарний образ чоловіка.
Інтерактивна складова виставки чи експозиції — створення аудіогіду. До нього музей уперше вдався 2 роки тому. До кожної картини пишуть історію, прослухати яку можна за допомогою QR-коду.
Сергій Несмачний, заступник директора музею з наукової роботи
На сегодня у нас 20 работ оснащено аудиогидом и в плане у нас еще 10 работ запустить. Аудиогид у нас на двух языках: українською і російською мовами. Ну и также в планах у нас английский язык, но пока с этим сложнее. Думаю, что это уже более долгосрочные планы.
Наразі заклад готує виставку західноєвропейського мистецтва. Її приурочать до Ночі в музеї. Крім того, триває реекспозиція основного залу.
Сергій Несмачний, заступник директора музею з наукової роботи
Касательно этого зала — мы его перезапустили 3 года назад, сделали реэкспозицию. И вот прошло три года — пришло время опять что-то поменять. Поэтому мы вот в этот зал добавили 2 работы, которые тоже снабжены аудиогидом.
Щодо проекту “музейна кухня” працівники мають кілька ідей. Перший рецепт опублікують протягом тижня. Присвятять його жінкам-доглядачкам, які стали заручницями стереотипів.
Анастасія Шапошнікова, старша наукова співробітниця
Зазвичай в Інтернеті обговорють: доглядач ходить спостерігає за людьми — якось ніяково стає. Але між тим наші доглядачки — це такі берегині. Вони усі ці картини зберігають, щоб наші-ваші пра-пра-правнуки прийшли і також на них подивилися.
Також у планах — рецепт на тему: “Чим живе музей у дні, коли не приймає відвідувачів?” Публікації всієї “кухні” з’являтимуться на сторінках художнього музею в соціальних мережах “Фейсбук” та “Інстаграм”.
Юлія Бублик, Денис Чернишов, Олександр Височин, новини 9-го каналу
