Про особливості жіночого історичного досвіду говорили 8 березня у дніпропетровському історичному музеї. Дослідниця Оксана Кісь навела конкретні приклади того, що жіноча історія виходить далеко за межі образів жертви, героїні чи берегині. Лекцію провели попри погрози з боку ультраправих організацій.
Півсотні дніпрян і дніпрянок 8 березня зібралися на лекції у Дніпропетровському національному історичному музеї. Що ми знаємо про жіночу історію? Чому минулий досвід жіноцтва не ідентичний чоловічому, але й не менш важливий для розуміння історичного контексту? Дослідниця Оксана Кісь розповідає: звичайно, повсякдення більшості жінок минало у приватній сфері домогосподарства і сім’ї, а історики часто її ігнорували.
Пані Оксана підкреслює: жіноче минуле не можна змалювати у чорно-білих кольорах, воно складне й неоднозначне. Приміром, є образи жінок-політв’язниць ГУЛАГу, які попри жорстокі умови в таборах, намагалися залишатися людьми, християнками, часто – переконаними націоналістками.
Відвідувач лекції Євгеній Філь цікавиться гендерною історією. Вважає, що в українського суспільства наразі є перспективи вирішення проблеми рівності між чоловіками та жінками.
Організаторка, засновниця руху “Джендер Стрім”, Ольга Полякова, розповідає: за тиждень отримала кілька погроз від ультраправих угруповань, що були проти проведення лекції. Через це довелося змінити локацію заходу, запросити підтримки у поліції.
Відвідувачка заходу Юлія вважає, що у Дніпрі далеко не всі розуміють історію свята 8 березня. Дівчина хотіла би бачити більше людей на подібних зустрічах у цей день.
