Ліки від байдужості — усім перехожим. Незвичайна акція пройшла на Європейській площі Дніпра: містянам роздавали пігулки у формі серця — в знак пам’яті про померлих від ВІЛ-СНІДу. Як лікували від байдужості бачила Юлія Бублик.
Близько тисячі людей, інфікованих на ВІЛ-СНІД, щороку помирає на Дніпропетровщині. На обліку в області — понад 15 тисяч хворих. Про свій діагноз розповідають одиниці: інфікованих людей суспільство досі боїться і уникає. На головній площі Дніпра 17 травня провели акцію – перехожим видавали ліки від байдужості.
Олександр Колісник, голова правління БО “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ-СНІД” у Дніпрі: “От такі ліки від байдужості. Що це таке? Ці ліки, як і любі ліки, включають в себе прескрипцію, де є анотація, описані симптоми байдужості, спосіб застосування цих ліків”.
У коробці єдина пігулка – наліпка у формі серця. Інфекціоністи розповідають: населення мало інформоване. Люди, зокрема, вважають, що ВІЛ-СНІД передається через обійми та поцілунки. Насправді ж інфікуватися можна через переливання крові, незахищені статеві стосунки або грудне молоко.
Інна Луцюк, лікарка-інфекціоністка Міського центру СНІДу: “Симптоми можуть бути абсолютно різні, може не бути жодних симптомів. Тобто може бути підвищення температури, може бути загальна слабкість, може бути діарея, можуть бути збільшені лімфатичні вузли”.
Пані Світлана живе з ВІЛ-інфекцією вже 27 років. Розповідає: про хворобу довгий час не знала.
Світлана Колініченко, ВІЛ-інфікована з 1992 року: “Симптомов не было. Это был 1992 год, у меня было воспаление легких. К сожалению, я сама не пошла узнать о своём анализе на ВИЧ, а мне как-то не сообщили!”
Про те, що є носієм ВІЛу і стоїть на обліку в лікарні, жінка дізналася лише у 2005 році.
Світлана Колініченко, ВІЛ-інфікована з 1992 року: “Попала я в больницу уже с туберкулёзом, когда у меня уже была четвертая стадия”.
Інна Луцюк, лікарка-інфекціоністка Міського центру СНІДу: “Це вже інфекції, які розвиваються на фоні імунодефіциту. Це туберкульоз, таксоплазмоз, пневмоцистна пневмонія”.
Саме ці інфекції зазвичай стають причиною смерті. Світлані пощастило: туберкульоз вилікували, а проти ВІЛу призначили терапію. Ліки для неї держава надає безкоштовно.
Світлана Колініченко, ВІЛ-інфікована з 1992 року: “Посмотрите на меня – я уже столько лет на терапии, я уже трижды бабушка! Я выпиваю утром три таблеточки и вечером три таблетки — вот и всего лишь”.
Пані Світлана закликає інфікованих не припиняти терапію, а решту — не боятися тестування. До речі, на Європейській площі активісти влаштували польову лабораторію, де кров перехожих перевіряли на ВІЛ-СНІД.
Юлія Бублик, журналістка: “Насправді дуже страшно проходити такі тести! Але я спробую і пройду тест на ВІЛ-інфекцію”.
Існують два методи перевірки – швидкий і лабораторний. Швидкий триває 10 хвилин і його достовірність — вища за 96 відсотків.
До ризикованої поведінки відносять незахищені статеві стосунки або вживання наркотиків шляхом ін’єкції. Безкоштовно швидку чи лабораторну перевірку можна пройти в міському та обласному центрах СНІДу.
Інна Луцюк, лікарка-інфекціоністка Міського центру СНІДу: “Міський знаходиться на вул. Канатна, 17, а обласний центр СНІДу — це вул. Бехтєрєва, 1”.
Швидкі тести можна пройти і у свого сімейного лікаря, і в найближчому кабінеті довіри. Такі є чи не в кожній клініці.
Автор – Юлія Бублик
Камера – Руслан Герасименко
