В Україні майже 1 мійльон 300 тисяч людей хворіють на цукровий діабет. Близько 10 тисяч із них — діти. З роками кількість випадків меншою не стає, статистика приблизно однакова. Цю хворобу називають “спсобом життя”, а як живеться дітям-діабетикам у Дніпрі накраще знають у громадській організації «Щасливий діабет». Рік тому півсотні мешканців Дніпра та області, як зрозуміло із назви, об’єднала спільна турбота — їхні діти мають це ендокринне захворювання. 19 січня — святкували першу річницю організації. Що змінилося з моменту відкриття — дізнавалися наші журналісти.
Маргарита Демченко, хворіє на цукровий діабет 1-го типу: “Это такая вещь, когда надо колоть инсулин и кушать в меру, чтоб у тебя сахар не вылазил. Если ты не будешь колоть инсулин – можно перестать видеть или слышать”.
8-річна Маргарита хворіє на цукровий діабет 1-го типу. Про діагноз дитини батьки дізналися випадково — коли дівчинка потрапила до реанімації, згадує пані Тетяна.
Тетяна Демченко, мати Маргарити: “Моя дитина була дуже ще маленька, коли виявили цукровий діабет. Їй не було і двох рочків. Потрапили в реанімацію і там нам уже поставили діагноз “цукровий діабет” і через крапильниці почали вводити інсулін. Зараз їй уже 8,5 років. Вона розуміє, що їй дзволено не все, як усім дітям”.
Щоденні виміри цукру та ін’єкції інсуліну, розповідає Тетяна, життя не з легких, постійно під контролем. Речі, звичайні для здорових людей, перетворюються на цілий ритуал. Просто з’їсти морозиво або печиво коли заманеться — Рита не може.
Тетяна Демченко, мати Маргарити: “Моя дитина не може поїсти морозиво просто тому, що вона його хоче. Ми повинні дізнатися який цукор, подивитись скільки вуглеводів у морозиві, порахувати хлібні одиниці, ввести інсулін на це морозиво, а тоді тільки вона його може з’їсти. І то, якщо в неї на даний час гарний цукор”.
Однак попри усе, діти із діабетом у більшості нічим не відрізняються від звичайних.
Ярослава Васьковська, член правління громадської організації «Щасливий діабет»: “Вони такі самі, як і усі інші діти. Вони мають можливості займатися спортом, вчитися, отримувати Нобелівську премію. Вони мають можливість жити і вони можуть це робити”.
Держава, розповідають батьки дітей із діабетом, щомісяця виділяє 1500 грн допомоги. Мінімальні розходи на потреби дитини з даібетом — удвічі більші. Наразі проблем додалося. Раніше дітей забезпечували тест-смужками на початку року – тепер усіма медичними держзакупівлями займається новоутвореня НСЗУ (Національна служба здоров’я України), яка запрацює лише через кілька місяців.
Ярослава Васьковська, член правління громадської організації «Щасливий діабет»: “Ця служба здоров’я повинна була почати працювати повноцінно з квітня, і поки що цей термін відстроковують до жовтня. В найближчий час діти можуть не отримати тест-смужок для вимірювіання цукру. Держава виділяє 1500 грн. Цих грошей не вистачає. Мінімальні розходи на тест-смужки і голки, аби колоти інсулін, – 3500 грн. А якщо дитина користується ще й помповою терапією – це може бути 8 і 12 тисяч гривень на місяць”.
Владислава Машталір,голова громадської організації «Щасливий діабет»: “Сахарный диабет 1-го типа в Украине компенсирован у 13% из всех деточек. Получается, 87% гарантировано получат осложнения в более-менее взрослом возрасте. 13% – это катастрофа”.
Вирішення проблем дорослі беруть на себе, а дітям залишили можливість бути звичайними дітьми. І, наприклад, розважаться із аніматорами.
