Компенсація за смерть сина — від Росії. 22-річний Євген Корнієнко загинув на Донбасі у 2014 році. То був бій під Вуглегірськом, побратими кажуть: осколок поцілив Жені просто у серце. Батько загиблого, Анатолій Корнієнко, спочатку пішов служити у підрозділ сина і став найстаршим десантником України. Тепер вимагає компенсацію за смерть сина від Російської Федерації, як країни-агресора. Які подальші кроки Анатолія Корнієнка та чи є перспектива у справи – розкаже Владислав Яценко.
Євген Корнієнко служив у 25-й повітряно-десантній бригаді. У 22 його призвали до війська під час першої хвилі мобілізації. За плечима вже була строкова служба, а в зоні АТО Женя пробув 5 місяців.
Анатолій Корнієнко, батько загиблого на Донбасі військовослужбовця: «Він брав участь у боях в Артемівську, потім Красний Лиман, Шахтарськ, і після цого половина людей пішла на Савур-могилу, а інших — відтягнули сили, щоб захистити Вуглегірськ. Після зачистки міста Вуглегірськ, російські війська накрили їх мінометним та гранатометним обстрілом. Вони потрапили під обстріл, загинуло 11 людей і 39 було поранено”.
Після загибелі сина Анатолій Корнієнко сам пішов до військкомату — проситися в синову бригаду. У десант беруть лише до сорока, та Корнієнку вдалося переконати, що у 58 років — воювати спроможний. Відтак 5 років прослужив у 25-ій.
Анатолій Корнієнко, батько загиблого на Донбасі військовослужбовця: «Пройшов комісію з горем пополам, і попав у 1 батальйон 25 повітряно-десантної бригади. Почав служити з 19 грудня 2014 року і закінчив 22 листопада 2019 року».
Увесь цей час Анатолій Корнієнко намагався довести, що його син загинув через російську агресію. Близько року збирав необхідні документи і майже три роки справу розглядали в Індустріальному райсуді Дніпра. Серед доказів — медичний висновок щодо причин загибелі та документи, що підтверджують обстріл. Рішення — на користь батька.
Анатолій Корнієнко, батько загиблого на Донбасі військовослужбовця: «В судах був дуже довгий шлях. Поки збирали документи, всі відео, поки все зібрав. Потім один суддя змінився, другий, інший суддя взагалі не хотів приймати. Немає судової влади, яка би захищала українця”.
Правозахисниця Марина Кіптіла, яка допомагає пану Анатолію з позовом, зазначає: в Україні взагалі відсутній механізм стянення такого відшкодування з іншої країни. Та й саме рішення районного суду не дає підстав вимагати компенсацію від держави-агресора. Тож на черзі — звернення до Європейського суду з прав людини.
Марина Кіптіла, адвокатка Правозахисної групи “Січ”: «У даному випадку необхідно звертатися безпосередньо до Європейського суду у зв`язку з порушенням статті 2 конвенції — це “Право на життя. Також будемо зазначати про порушення статті 3 конвенці — це “Заборона катування”, у зв`язку з тим, що для батька це дійсно тяжка втрата та тяжкі переживання».
Адвокатка Юлія Полєхіна розповідає: схожі звернення громадяни України вже подавали, але рішень поки немає. Такі звернення, переконана Юлія, корисні для держави в контексті вставновлення історичної правди.
Юлія Полєхіна, координаторка Правозахисної групи “Січ”: «Документування порушень прав людини — це в першу чергу не розслідування — це фіксація вже існуючих порушень для історичної правди. Ми маємо це знати, розповсюдження, ми маємо про це говорити і не прощати. І люди, які винні в цьому, мають бути покарані. Це буде в майбутньому, але це буде”.
Розмір компенсації має визначити Європейський суд з прав людини. А батько загиблого десантника зауважує: не так важлива грошова компенсація від держави-агресора, як встановлення справедливості.
Цей матеріал журналісти «9 каналу» не мали на меті приурочити до якоїсь дати, але співпало: саме 5 березня — 28 років з дня народження Євгена Корнієнка. «9 канал» висловлює співчуття рідним, близьким і побратимам загиблого.
Автор — Владислав Яценко
Камера — Руслан Герасименко
