Стан екосистем в умовах глобальних кліматичних змін. Клімат Землі постійно змінювався впродовж всієї історії, проте наразі потепління відбувається значно швидше, в тому числі змінюється і середня глобальна температура. А зміна температури навіть на пів градуса має велике значення для екосистеми. Українські екологи також фіксують наслідки кліматичних змін в нашому регіоні. Що кидається в очі фахівців у нашому регіоні та як зупинити негативні процеси — розповість Влад Яценко.
Наслідки глобальної зміни клімату стають усе помітниші. У багатьох регіонах підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства, а воно є одним із найважливіших секторів економіки України.
Микола Харитонов, керівник центру природного агровиробництва Дніпровського аграрно-економічного університету: «Проблеми для фермера дійсно в цьому році і в цьому сезоні — вони чисельні. Так просто ще й розсаду не висадиш в ґрунт, тому що увесь час трошки похолодання повертається. А ми з вами знаємо, що, наприклад, овочам потрібно, щоб температура ґрунту була все ж таки не нижча ніж +8, а у нас вона увесь час коливається 0, +2 і так далі”.
Водні ресурси також страждають. Якщо у Дніпрі навряд чи зміниться рівень води, то дрібніші річки — під загрозою. За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини людей світу будуть відчувати нестачу питної води.
Вадим Манюк, доцент кафедри географії Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара: «Якщо не буде опадів тривалий час, весна дуже суха, снігу фактично не було, а той, що був, він випаровувався, а не пішов у річки. При подальшому розвитку ці річки можуть повністю висохнути. Зараз просто критично мало води, а її може зовсім не стати. Наприклад, коли випалюють масово природну рослинність на вододільних поверхнях, — там, де річка вбирає цю вологу спочатку в підземний стік, а потім в річковий стік, — то після цих випалів волога миттєво випаровується. Вона не повертається в грунт, не входить в грунт. І це також сприяє тому, що ми не доотримуємо, вода йде в повітря, а не в річки”.
Раніше ніж зазвичай стали активні змії — мешканці помічають це і тривожаться. В цей період вони можуть бути більш небезпечними, тож варто бути обачними, перебуваючи на природі.
Віктор Гассо, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара: «На півтора-два тижні вона (активізація змій) з’явилася, ніж зазвичай. Але це активність, звичайно, кожного року така. І залежить вона дійсно від температури, від швидкості потепління, прогрівання землі та повітря. Але зараз, в цей період активності, вони більш небезпечні. Активно рухаються, зустрічі з людьми частіше, вони можуть бути більш агресивними під час спарювання”.
Проте панікувати через кліматичні зміни не варто. Усі ми можемо докластися до збереження екосистем — бути більш енергоефективними, зменшувати кількість викидів, відходів, зберігати природу навколо.
Автор — Владислав Яценко
