Довгоочікувані експонати: у Дніпрі відкрили виставку артефактів, знайдених під час будівництва решетилівської траси Н-31 “Дніпро-Київ”. Виставковий проєкт називається «Археологія великого будівництва». Як і обіцяли організатори, експозицію відкрили в перший день весни. Археологічними відкриттями ділилися, власне, самі учасники дніпровської експедиції. Про історичну цінність знахідок дізнавалися наші журналісти.
Артефакти, які знайшли під час будівництва решетилівської траси “Дніпро-Київ”, нарешті представили дніпрянам. Експозицію з назвою «Археологія великого будівництва» відкрили 1-го березня в офісі обласної служби автомобільних доріг.
Олександр Коломійцев – в.о. начальника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області: “Ми причетні теж до цього, і причетна саме програма «Великого будівництва», що вона знайшла можливість саме достати ці речі, які доказують, що Дніпропетровщина завжди була промисловим центром. Тобто до цього тут були промисловці, які виготовляли такі вироби, що навіть не вкладається в голові, як це могли зробити до того періоду”.
Загалом під час розкопок археологи знайшли понад 2 тисячі артефактів – різні кістяні, кам’яні, керамічні та металеві вироби різних епох. Найдавніші датують 6-7 тисячоліттями до нашої ери – період кам’яної доби. Втім, найцікавішими є металеві знахідки доби ранньої бронзи – 3 тисячоліття до нашої ери. Вони рідкісні, а в експозиції їх – більшість. Це переважно зброя та знаряддя праці – шила, ножі, наконечники стріл і сокири. Цінність цієї колекції саме в можливості реконструювати спосіб життя, господарства і побут давніх поселень, кажуть археологи.
Ярослав Ярошенко – науковий співробітник дніпровської археологічної експедиції: “Тому що похизуватися якось річчю – ось, дивіться, який крутий «кельт». Але для науки це дуже мало дає. Це просто шоу. Це просто круто, але для науки – це десятки, сотні артефактів, які аналізуються, і потім вже формуються загальні наукові висновки”.
Важливість цієї експедиції ще і в тому, що знайдені поселення – багатошарові. Тобто на одній ділянці можливі предмети з різних часових періодів.
Павло Губрієнко – молодший науковий співробітник: “Усі знахідки, вони можуть лежати на різному рівні землі. Тобто саме за цим рівнем ми і встановлюємо культурний шар, тобто хронологічний період, якому кожен із цих шарів відповідає. Тому кожну знахідку ми фіксуємо взагалі”.
Це потрібно задля точного датування пам’ятки або ж реконструкції поселення, щоб дізнатися як жили ці люди і яким був їхній побут. Упродовж польового сезону, який тривав з кінця 19 до середини 20 року, на 28 кілометрах траси археологи знайшли 4 великих поселення, два з яких – розкопали повністю.
Дмитро Тесленко – начальник дніпровської експедиції охоронної археологічної служби України: “Вони постійно жили, вони пересувалися заплавою, вони випасали худобу. І ця інформація, точніше матеріали з цих поселень, з цих розкопок, дають нам набагато більше інформації, ніж поховальні пам’ятки стосовно способу життя тих людей”.
До речі, шлях, який зараз будують, вже існував – на мапах 18 століття. Ним козаки ходили з півночі на південь – з Полтавщини до Дніпра. Це підтверджують знахідки, а саме – уламки кераміки тієї доби та різні жорнові камені. Фахівцям навіть вдалося відшукати рештки козацького постоялого двору.
Олександр Коломійцев – в.о. начальника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області: “Як ото така синергія між минулим та майбутнім, тобто у нас є таке поєднання. А тут наші проєктувальники, вони саме побачили цю дорогу, саме у цьому місці – до цього декілька тисяч років тому наші предки теж обрали цей шлях”.
Виставка триватиме лише до 5 березня. Потім ці експонати передадуть у фонди історичного музею імені Яворницького, де їх вивчатимуть фахівці.
Автор – Станіслав Пивонос
Камера – Олександр Наумов
