У Дніпрі провели в останню путь командира танкового взводу, старшого лейтенанта Владислава Подобного.
З першого дня війни боєць захищав країну від агресора. Загинув Владислав на Чернігівщині. Друзі згадують – він зі школи мріяв бути військовим. Дуже любив Батьківщину та хотів, щоб батьки ним пишалися.
Владислав хотів піти по стопах батьків та стати прикордонником, каже його вчителька Наталія Кононовська. Після школи він вступив до Національної академії сухопутних військ у Львові. Далі долучився до Збройних сил України. Брав участь у бойових діях в зоні АТО.
-Чудовий хлопчик був – вихований, талановитий, позитивний. Добре навчався та прагнув стати військовим. Дуже хотів, щоб батьки ним пишалися, – згадує Наталія Кононовська. – Був принциповим та мужнім, ніколи не ховався ні за чиї спини. Дуже любив Батьківщину.
Владислав загинув у бою з ворожими військами.
Воїна провели в останню путь з храму Покрови Пресвятої Богородиці. Були присутні рідні, друзі, військові, волонтери, побратими.
Президент України Володимир Зеленський нагородив Владислава Подобного Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – посмертно.
Світла пам’ять Герою!
Юлія Олександрова
