Законотворці продовжують шокувати громадськість своїми ідеями. Так група депутатів з фракції «Слуга народу» зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт, де пропонує дозволити позбавляти громадянства військовозобов’язаних, які під час війни втекли закордон.
Тож українцям хочуть надати можливість відмовитися від військової служби. Але за це можуть також позбавити громадянства.
Нардепи хочуть внести доповнення до статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та передбачити опцію позбавлення громадянства.
Позбавляти громадянства пропонують:
▪️ громадян, які під час воєнного стану виїхали до країни, яка здійснює військову агресію проти України;
▫️ громадян, які, перебуваючи у статусі військовозобов’язаних, виїхали за межі країни і не повернулися назад протягом 30 днів (крім відряджень із метою виконання функцій/завдань від центральних органів влади);
▪️ громадян, які через релігійні чи інші переконання письмово відмовились від призову на військову службу.
Проте, така ініціатива у першу чергу суперечить Конституції України та Закону України «Про громадянство», де позбавлення громадянина України громадянства заборонено.
Також у законопроєкті не враховується факт примусового вивезення окупантами тисячі українців до рф. А також причиною виїзду за кордон деяких українських громадян може бути, наприклад, важка хвороба чи потреба в операції.
І ще один аспект законопроєкту, але вже іншого порядку: віруючі громадяни України, які відповідно до своїх релігійних переконань не можуть захищати державу зі зброєю у руках, мають право на альтернативну (невійськову) службу навіть під час воєнного стану.
Також законопроєкт передбачає й послаблення для певних категорій осіб – вони не підлягатимуть призову під час мобілізації:
▫️ водії категорій C і D, які здійснюють перевезення гуманітарної допомоги, у тому числі, в області, у яких відбуваються бойові дії, або, в яких органами влади встановлена гуманітарна катастрофа, або на/через тимчасово окуповані території;
▪️ визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я без обмеження терміну, якщо наявні хвороби є невиліковними, чи потребують, за висновками профільних лікарів, значно довшого лікування, ніж шість місяців (відповідно до висновку військово-лікарської комісії).
Проте законотворці при цьому не враховують певні корупційні ризики. Наприклад, підкуп лікарів для отримання висновку про необхідність «значно довшого» лікування.
Як бачимо, у цьому законопроєкті багато недопрацювань. Та розгляд його ще не закінчено.
Лана Дніпренко
