Танкіст Сергій із 93-ї бригади Холодний Яр поділився враженнями від своєї першої в житті танкової дуелі, яка сталася на Ізюмському напрямку. Боєць воює з 2015 року. Та до цього про подібні речі лише чув. І навіть не міг уявити, що сам може стати танковом дуелянтом.
– На Ізюмському напрямку були запеклі бої. Піхота попросила про підтримку. Виїхали, у мене вже снаряд був у каналі ствола, і я готувався вистрілити. Повертаю, щоб потрапити у ворога, і раптом бачу ворожий танк набагато ближче, ніж я очікував – метрів трохи більше ста. Для них ми, мабуть, були несподіванкою. Я вистрілив, але трохи поплутав балістику, відкотився. Знову вискакую, щоб ще раз у нього вистрілити, а він повертає гармату в мій бік. Я намагаюся стріляти, а в мене ще конвеєр завантажується. Далі як у кіно було видно, як російський снаряд вилітає прямо в мене. Але не влучив. Я йому плюху теж дав, ми відкотилися, і піхота його вже добила із “джавелінів”, – розповідає Сергій.
Позаду, згадує боєць, був ще один танк орків, який теж вистрілив, але промазав. Снаряд потрапив у землю поряд із танком Сергія.
– Мені закидало землею приціл, і я вже нічого не бачив. Ми відійшли, хоч я дуже хотів добити той перший! Жаль, що не вийшло. Рівень адреналіну, звісно, зашкалював. Довелося відходити у безпечніше місце. Через їхній постріл у нашого танка відлетіла захисна броня, а люк механіка-водія запаяло. Вибивав його потім звідти кувалдою, – розповів Сергій.
Нещодавно їхній “бойовий броньований товарищ” повернувся з ремонту. Та зараз він вже у дрібних отворах від обстрілів.
Лана Дніпренко
