При наведенні ракет “повітря-повітря” пілот бачить зображення практично, як у віртуальній грі.
Про це розповів військовий експерт Олег Жданов
Він зазначає, що у сучасних літаків (4 покоління і вище) екран може розміщуватися на забралі шолому.
-У екрана є квадрат з перехрестям і це приціл. Задача пілота — навести цей квадрат і піймати в нього свою повітряну ціль. Спіймавши ціль в цей квадрат, пілот натискає кнопку захоплення, яке відбувається за рахунок підсвічування цілі. Тобто бортова радіолокаційна станція літака дає потужний імпульс і по відображеному променю відбувається захоплення цілі, – розповідає експерт.
За його словами, саме ця ціль одразу запам’ятовується голівкою самонаведення ракети.
-Після чого робиться пуск і ракета летить за принципом «пустив і забув». Тобто вона захопила ціль і нікуди вже не подінеться. До речі, пілот літака, який захоплюють для запуску ракети, вже знає, адже йде потужне опромінення його літака або гвинтокрила засобом ураження. І у нього одразу висвічується сигнал, що по ньому наводиться ракета. Як тільки вона запущена, бортова радіолокаційна станція літака бачить, що по ньому запущена ракета, – зазначає Жданов.
У такому разі у пілота є два варіанти, каже Жданов.
-Спробувати здійснити протиракетний маневр, якщо він встигає і вміє це робити або катапультуватися, щоб не загинути, коли ракета втрапить у літак. Ракета, безсумнівно, влучить у ціль. Є інший тип ракет — теплові. Запускаються за тим самим принципом, але без опромінення. Голівка самонаведення захоплює як ціль вихлоп двигуна і пілот робить пуск. Далі ракета йде на тепловий вихлоп двигуна, – додає Жданов.
Зокрема, це проявляється на великій висоті. Ухилитися від такої ракети дуже складно.
Юлія Олександрова
