США домовилися з РФ про постачання російського дизеля. Для цих поставок оголосили тимчасове послаблення санкцій до квітня 2027 року.
А в Києві розгортають Пункти незламності, бо після російських ударів немає світла.
Це перше, що подумалося, коли прочитав новину про Трампа і Росію.
Зима буде важкою. Будь-яке місто будь-якої ночі може опинитися під таким терором, як Київ. Президент робить усе, щоб закрити небо: працює з партнерами в Європі, купує зброю, яку можна тільки купити, щоб стримувати Росію.
І ми повинні розуміти, що проти України сьогодні воює не тільки РФ. Китай допомагає їй промисловістю і постачанням компонентів. Північна Корея дає солдатів, боєприпаси і ракети. Іран дає дрони.
Ціла група країн допомагає РФ воювати проти України. Де-факто коаліція.
П’ятий рік повномасштабної війни. І ми тримаємося.
Тепер про Трампа. Він пише: нижчі ціни для американців, «особливо для наших великих фермерів, ранчерів і далекобійників» – це його головний пріоритет. А ще це виборці республіканців.
Вибори в Конгрес менше ніж за місяць, 3 листопада. У день інавгурації Трампа дизель у США коштував $3,7 за галон. Сьогодні $6,20, тобто майже на 70% дорожче, бо є війна з Іраном і закрита Ормузька протока.
Усе заради одного: зменшити ціну на пальне в США.
Будьмо реалістами: пересічного американця цікавить ціна на заправці, а не наша війна.
Але приймати рішення Трампа як норму Україна не зобов’язана, бо це не відповідає інтересам України.
А тепер подивіться, що зробив наш Президент того ж дня. Зустріч із впливовою делегацією обох палат Конгресу, республіканцями і демократами. Вони спитали, що потрібно, щоб закінчити війну.
Відповідь: санкції за санкційним законом Грема, більшість норм якого запрацює з 18 жовтня, підтримка у захисті життя і тиск на Росію. Бо Конгрес – те місце, де вплив Трампа обмежений. І звертаю увагу: за закон Грема голосували обидві палати Конгресу.
Увечері Президент відповів на пост Трампа. Ось його слова:
«Миру завдяки слабкості ніколи не буває».
«Дозвіл Росії продавати нафтопродукти – це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити».
«Україна не буде спалювати російську нафтопереробку, якщо Росія не буде руйнувати нашу енергетику. Ми пропонуємо Америці саме таку домовленість і вважаємо, що сили Сполучених Штатів достатньо, щоб досягти такого компромісу».
Дзеркально. А в інтерв’ю Axios Президент назвав домовленість Трампа подарунком Путіну на день народження.
Українська переговорна команда відвідала США. На столі – енергетичне перемир’я і тиша на морі, щоб порти працювали і наше зерно йшло у світ.
Про угоду між США та РФ – нижче.
Трамп у своєму пості про дизель сам пов’язав додаткові три мільйони тонн зі станом російських НПЗ.
Дозвіл США торгувати російським дизелем російські заводи не відновлює. А стан цих заводів залежить від ударів наших Сил оборони.
Чому так? Наші військові в рамках операції з примушення РФ до миру, за даними Міноборони, вибили понад 51% російських нафтопереробних потужностей. Просто уявіть обсяг.
Дизеля Росії самій бракує, експорт вона обмежила ще влітку – не через американські санкції, а через удари Сил оборони України.
Після розмови з Трампом Москва оголосила, що обмеження знімає. Путін готовий віддати пальне, якого не вистачає вдома, за одне: зняття санкцій і повернення на американський ринок. Україна зробила так, що ці заводи стали предметом торгу.
А що на ранок?
На ранок у Ростові-на-Дону після атаки дронів, за попередніми даними, горить нафтоналивний термінал. За оцінками аналітиків, через нього йде на експорт до 2,5 мільйона тонн пального на рік.
Ми сьогодні як Ізраїль. Подивився, чи були схожі історії з партнерами зі США в Ізраїлю. Були.
У 1981 році Ізраїль розбомбив іракський реактор всупереч позиції Вашингтона. Президент Рейган засудив, США проголосували за резолюцію ООН проти Ізраїлю і затримали поставку F-16. Через кілька місяців літаки пішли. Ізраїль не вибачився. Бо виживання країни важливіше за настрій союзника.
Україні треба вистояти і перемогти.
Сьогодні ми як Ізраїль. Подобається це комусь чи ні.
