А там оптимізму значно менше.
За інформацією, яка поширюється щодо переговорів представника Кремля Кирила Дмитрієва з Дональдом Трампом та Джаредом Кушнером, росія висуває цілий пакет умов. І це далеко не лише питання територій.
Що пропонує та чого вимагає путін?
🔹 Енергетичне перемир’я до Нового року. Кремль готовий розглянути його за умови, що Україна припинить удари по російській цивільній інфраструктурі, насамперед нафтогазовій.
🔹 Великий мирний договір до весни 2027 року. Москва пропонує підготувати документи, які визначатимуть післявоєнний устрій та систему безпеки не лише України, а й усієї Європи.
🔹 Територіальний компроміс. путін допускає збереження українського контролю над неокупованою частиною Донбасу. Але ціна такого «компромісу» – фактичне обмеження українського суверенітету.
🔹 Безпекові вимоги росії. Скорочення чисельності ЗСУ, обмеження озброєнь, поступки щодо російської мови та РПЦ. І навіть виведення інфраструктури НАТО з країн Балтії та Скандинавії.
🔹 Іноземні війська в Україні. Кремль може погодитися на присутність сил «Коаліції охочих», але виключно в західних областях України та за умови виконання російських вимог.
🔹 Санкції та великі гроші. Окрема тема переговорів, це послаблення американських санкцій і відновлення масштабного економічного співробітництва між США та росією. Саме тут Кремль намагається зацікавити Вашингтон величезними економічними перспективами.
А тепер головне. Навіщо путіну всі ці переговори?
Павлюченко так трактує, що Кремль насамперед намагається виграти час.
Поки Трамп говорить про майбутню «велику прекрасну угоду», путін розраховує, що сам переговорний процес стримуватиме запровадження американських санкцій.
Паралельно росія продовжує бити по українській енергетиці, виснажувати економіку, руйнувати тил і тиснути на фронті.
Розрахунок цілком зрозумілий: дотиснути Донбас, послабити Україну настільки, щоб вона була змушена погодитися на російські умови. Тобто фактично на капітуляцію.
Тому тримаємося далі.
