30 років тому – 25 липня – не стало видатного артиста і поета Володимира Висоцького. Не дивлячись на десятиліття, що минули після його смерті, творчість цієї талановитої людини і досі популярна і актуальна. Напередодні сумної дати дніпропетровські шанувальники зібралися на вечір пам”яті, де згадували улюблені пісні та вірші Висоцького.
Він пішов у 42, залишивши по собі десятки всенародно любимих пісень, в яких довірливо-відверто і точно висловлена людська душа – з усіма її метаннями та знаходженням змісту буття. Життєві формули Висоцького – “його люблю та не люблю” – для багатьох є аксіомами.
Олег Мелещук, бард:
“Справа в його піснях, які я люблю з дитинства. Це пісні справжнього чоловіка. У нього багато шедеврів. Наскільки я знаю на сьогоднішній день, він написав 1400 пісень.”
Хриплим голосом, незвичним для приглаженої радянської естради, він бив по нервах, пробуджуючи водночас у більшості почуття свободи, а в деяких, особливо апаратчиків, – відторгнення і страх:
Наталія Небесна, шанувальниця творчості В.Висоцького:
“З творчістю Висоцького я познайомилася ще в юнацтві, коли він не зовсім ще був дозволений – і це приваблювало. А в зрілі роки вже більш глибоко начала сприймати його вірші передусім. Сміливість пронесла через роки”
Хоча Висоцькому судилося прикро мало зіграти театральних та кіноробіт, вони і досі обговорюються, а репліки його героїв такі популярні, що давно стали фольклором. Акторське очарування Висоцького поза часом – воно все ще викликає емоції у нових поколінь глядачів та слухачів.
Автор – Ольга Хничова.
Камера – Олександр Гончаренко.
Новини 9 каналу.
