Як катують малечу на власні очі неодноразово бачили родичі школяра та замість повідомити про це міліцію грали в мовчанку. Дивну позицію у цьому питанні взяла й міська служба у справах дітей, мовляв мати порядна жінка, а її син перекручує факти і є психічно хворим.
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2013/02/18__Artur_Znushchannja_nad_ditinoyu.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2013/02/18__Artur_Znushchannja_nad_ditinoyu.jpg type=site]
Вже тиждень 8-річний Федір живе у центрі соціально-психологічної реабілітаціі, вдосталь їсть та спить на чистій білизні. Не на камеру хлопча згадує: після розлучення батьків життя стало нестерпним. Мати міняла залицяльників як рукавиці, пиячила та знущалася з нього . Того вечора на крики дитини, яка чотири години у якості покарання простояла колінами на перловці, збіглися родичі.
Бабця згадує: «Бабушка, заберіть мене. Дєдушка, заберіть мене, визвіть міліцію. Так тут надо міліцію визивать кожний день, як вони його турту…тортують.»
Не зважаючи на благання онука, міліцію викликали не дорослі , а сам хлопчик. Розповідь про катування змусила правоохоронців терміново прибути до місця подій.
Марина Зубченко – в.о. керівника кримінальної міліції у справах дітей м. Дніпродзержинська: « Избивает его резиновым шлангом, также ребёнок рассказал о том, что сожитель матери посылает его неоднократно покупать водку в лоток.»
Миски з фекаліями, поруч брудний посуд та залишки їжі, відсутність води та обігріву. Після побаченого міліціянти склали необхідні протоколи й терміново відвезли Федю у притулок.
Марина Зубченко – в.о. керівника кримінальної міліції у справах дітей м. Дніпродзержинська: «Антисанитарные условия, постель ребёнка очень длительное время не стиралась, как такового места, где бы он мог учить уроки, тоже отсутствовало.»
Для “мамаші”, схоже, умови прийнятні:
«Это вот этот столик где он занимается, да? Да, это не убранная квартира, да. Это столик, где он делает свои занятия, да? Да, да, да.»
Через групові оргії хлопчик позбувся не те, що місця для занять, навіть власного ліжка.
Раїса Андріївна – двоюрідна бабця хлопчика: «А я спав на полу. А чого ти спав на полу? В тебе кровать є. А дядя Вова спить на моєй кроваті, а мене мама ложе на полу. Голі пороздіваються перед ним і занімаються…Сексом? Сексом при ньому.»
Однак представники міської служби у справах дітей після відвідин кубла навіть натяку на порушення не побачили, мовляв, матуся добра господарка, а у сусідньому будинку, де мешкає дідусь хлопчика, взагалі створені райські умови. Крім того, Федір перекручує факти і є психічно хворим.
Наталя Гончар – керівник служби у справах дітей Дніпродзержинської міської ради: « В доме есть отдельная комната, где живёт ребёнок. Будем говорить так. Там его личные вещи, там его игрушки, там мягкие игрушки, там же учебники и тетради.»
Та почувши про оперативне відео, покази родичів, і розуміючи, що упіймалася на брехні, посадова особа заспівала іншу пісню.
Наталя Гончар – керівник служби у справах дітей Дніпродзержинської міської ради: «Семья очень проблематичная. Естественно, что будет заниматься и центр социальных служб этой семьёй. Если будет доказано что мать виновна, естественно, что будут приняты к ней самые серьёзные меры наказания. И, если необходимо будет, мать будет лишена родительских прав. Мальчика 8-ми лет городская служба и служба Заводского района в обиду никому не даст.»
Та де ж дорослі були раніше, коли побита й зачинена у хаті дитина через хвіртку благала по допомогу і зневірившись ледь не пішла з життя.
Раїса Андріївна – двоюрідна бабця хлопчика: «Приложив нож, один положив, а другий приложив до того… До вени? До вени. Аня потом видно ж почула, вже прибігла сюди і відкрила його. Він кидається, міліцію до телефона. Він жде, понімаєте, він жде, що його защитять, уже дитина, і він кинувся, а вона обірвала провід.»
Нині за фактом чисельних знущань над неповнолітнім відкрили кримінальне впровадження. Скоріш за все його подальшою долею буде опікуватися держава. Чи будуть притягнуті до відповідальності особи, що замість реальної дії переймаються долею дітей лише на папері, – дізнаємося згодом.
Автор – Артур Терещенко
Камера – Олександр Самсонов
