У лютому за рішенням депутатів міськради ліквідували муніципальне управління охорони культурної спадщини. З тої пори так і не ясно, хто виконуватиме його повноваження. Навіть в області не розуміють, із ким працювати.
“Тормошите мэрию. Пусть мэрия определяется. Я, например, на сегодняшний день не знаю, с кем на уровне города мы сотрудничаем. С, допустим, управлением культуры, которое раньше занималось памятниками или какое-то другое управление ЖКХ, которому отдали сейчас этот отдел? Но управление ЖКХ не может заниматься охраной памятников”, – говорить Лідія Голубчик, директор Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей.
Таких профільних управлінь в українських містах небагато. Їх буквально можна перерахувати на пальцях однієї руки. Тому ліквідація дніпропетровського — велика втрата.
“Мы работали в постоянных консультациях. Параллельно с нами выполняли функцию. Мы были очень рады, что на уровне такого большого города, как Днепропетровск, есть профильное управление с хорошим подбором специалистов, которые выполняли свою задачу. Жаль, что оно ликвидировано”, – каже Лідія Голубчик.
А поки ж — обличчя міста потроху зникає. Один із прикладів — будинок на проспекті Калініна, 4 — аптека Пріцкера, пам’ятка архітектури місцевого значення. Для Дніпропетровська, кажуть історики, воно цінне як приклад робіт архітектора Красносельського, що визначав обличчя міста у 20-30-ті рр ХХ століття.
“Это одна из его ранних построек, здание 1915-16 годов. Принадлежало оно аптекарю Прицкеру. Ну, а с архитектурной точки зрения — это здание образец неоклассицизма. Мы имеем рустованные колонны на обоих этажах, мы имеем в центре огромные колонны, рассчитанные на всю высоту здания, очень такой выразительный наверху фриз и антаблимент — это верхушка здания. И такой характерные его элемент — это полукруг на вершине здания. Возле него находилась надпись “Аптека”. Это здание подражает формам итальянского палаццо 16 века”, – розповідає Максим Кавун, заввідділом Дніпропетровського національного історичного музею, кандидат історичних наук.
Аптека не функціонує уже більше 10 років, а будинок, що так і не знайшов достойного власника, руйнується ледь не щодня. Якщо ж чекати ще довше, запевняють спеціалісти, споруда може не дожити до свого вікового ювілею.
“Уцелели несущие конструкции, то есть речь может идти о сохранении не только фасада, но и о сохранении интерьера здания, остатков интерьера, но если мы подождем еще года два, то речь будет идти только о сохранении фасада. Сохранность декора на сегодня — 60-70%. Это дольно высокая сохранность. То есть мы можем, не восстанавливая, сохранить еще его первоначальный декор. Все зависит от поиска грамотного собственника здания”, – розмірковує Максим Кавун.
Та власник все не знаходиться… Мешканці сусідніх будинків “культурному” сусідству не раді. Не на камеру називають покинуту будівлю “розсадником наркоманів і бомжів” та бідкаються, що їхні неблагонадійні сусіди постійно ламають стріху та крадуть супутникові антени. Така от проза життя у культурних пам’яток Дніпропетровська …
Автор – Дар`я Коляда
Камера – Андрій Лисенко
[uppod video=https://9-channel.com/wp-content/uploads/video/2013/04/18__06_Dasha_apteka_pritskera.mp4 poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2013/04/18__06_Dasha_apteka_pritskera.jpg type=site]
