До нас приїхав… Ні, не ревізор — голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Василь Костицький підкреслив: вони — не цензори. Лише незначною мірою коригують інформаційний потік нового часу. У Дніпропетровській області комісія не зафіксувала жодих грубих порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі, тож її представники приїхали для того, аби перейняти наш досвід і потім розповісти про нього у решті регіонів.
“Відповідно до ст.2 ЗУ “Про захист суспільної моралі”, в Україні забороняється розповсюдження інформаційної продукції, яка сіє фашизм, неофашизм, національну/релігійну ворожнечу, ображає або принижує людину за національною/релігійною ознакою, пропагує насильство/жорстокість, пропагує алкоголізм/тютюнопаління/наркоманію і містить порнографію”, – пояснює Василь Костицький, голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.
Дніпропетровщину експерти називають ледь не взірцем моральності! Мовляв, грубих порушень законодавства у цій сфері у нас не було, а це — неабиякий приклад для інших.
“Очевидно, коли в Дніпропетровській області люди знаходять можливість поєднати зусилля 96 крупних крупних етнічних груп, які разом є українці і працюють на Україну, очевидно, що є, про що поговорити і тут”, – говорить Василь Костицький.
Та загрози все одно існують. Для реальних людей найбільша — віртуальний простір. Адже в умовах інформаційного суспільства треба вчитися жити по-новому. Тепер не треба жодних спецслужб — інформація про кожного уже є в Інтернеті. Бери — не хочу.
“Інтернет на сьогодні став з одного боку феноменальним засобом спілкування, бузнесу, культури, освіти. З другого боку несе відповідні ризики. Ну, кожна п’ята дитина, наприклад, готова повідомити домашню адресу, коли їдуть у відпустку, де заховані гроші або зустрітися із хлопчиком Петриком, яким виявляється один з представників 950-тисячної армії педофілів”, – каже голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.
Утім, приборкувати мережу, подібно сусідній Росії, в Україні ніхто не збирається. Ті ж, кого захищають, не проти боротися і самі. Кількість звернень до комісії від населення щодо різного контенту постійно зростає.
“За 2010 рік — 7 тисяч одиниць різних матеріалів: фотографій, сюжетів, фільмів, за 2011 рік — 14 тисяч, за 2012 рік — 25 тисяч матеріалів, які змушені були переглянути експерти”, – говорить Василь Костицький, голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.
При цьому заборонити щось комісія не може — лише рекомендує. І запевняє — цензури в Україні немає! А поки ви погоджуєтесь чи ні, ми запитали у перехожих, чи не перетинає захист моралі межу цензури і чи є остання в Україні. Виявилось, дехто з містян вважає, що правду від народу не дуже голосно чути, хтось переконаний, що демократія в нас процвітає і можна говорить, що хочеш, а треті наголошують, що без цензури неможливо, принаймні у ЗМІ.
Автор – Дар’я Коляда
Камера – Андрій Лисенко
[uppod video=# poster=https://9-channel.com/wp-content/uploads/2013/04/23__02_Dasha_moralq.jpg type=site]
