Млинці проти вареників, а вогняне шоу проти солом’яного опудала – у Дніпрі відсвяткували Масляну
Свято, яке сьогодні називають Масниця, Сиропуст, Масляна, Бабський тиждень – варіантів більше десятка – відзначали ще в дохристиянську добу. Тоді шану віддавали язичницьким богам. З приходом християнства на українські землі свято не зникає. Це і досі святкування на честь приходу весни. Популярне воно здебільшого у північних регіонах слов’янських країн, де менше сонця і холодніше – там весну чекали з особливим трепетом.
Любов, гостя свята:
«Нас семь человек, мы встречаемся каждый год. Масляная – это обязательно».
Не менш важливий цей тиждень і для вірян – він передує початку великого посту. Можна досхочу наїстися варениками з сиром та млинцями, а от м’ясо – вже під забороною.
Протоієрей Ярослав Матюнка, клірик храму на честь Ікони Пресвятої Богородиці “Несподівана Радість”:
“«Церква поступово готує людину до того, що настане цей покаянний час».
Зараз найпопулярнішою стравою протягом тижня стали млинці. Їх готують, випікають, їдять на швидкість і просто у задоволення, ними пригощають, у них загортають різноманітну начинку.
Любов, гостя свята:
«С яблоками, с сыром, с майонезом, с чесночком».
Сергій кухар:
«Млинці із сиром та родзинками, трошки ванільки – і смакота».
Та от збирачка українських старожитностей наполягає на іншій традиції.
Майя Ернст, збирачка українських старожитностей:
«По-перше, це ніякі не млинці і не налисники, а сама ходова страва – це вареники з сиром».
Спалювання солом’яного опудала теж, каже Майя, далеко не українська традиція.
Майя Ернст, збирачка українських старожитностей: “Спалення чучела – це не просто російський звичай, а дуже локальний російський звичай. Це чучело має назву «кострома», і саме по назві міста ми можемо зрозуміти звідки походить цей звичай».
Не менш категоричною щодо таких звичаїв залишається і церква.
Протоієрей Ярослав Матюнка, клірик храму на честь Ікони Пресвятої Богородиці “Несподівана Радість”:
«Церква не засуджує, якщо це не йде всупереч і не ламає основних принципів, канонів чи правил. Якщо це переходить межі, то, звичайно, церква виступає проти».
Ще одна назва цього тижня – «Колодій» – остання нагода перед великим постом зіграти весілля або ж знайти собі пару. Не всім це вдавалося, звідси і жартівливі традиції.
Олександр Лозинський, науковий співробітник ДНІМ ім.Яворницького:
«Самотнім чоловіками, парубкам, дівчатам, такого вже зрілого віку, цю колодку прив’язували до ноги або руки, і вона мала їх тяготіти і спонукати до одруження».
Цими вихідними і дніпряни теж святкували. Попри сніг, що змінювався дощем, гуляння, кажуть, вдалися. Грілися гарячими стравами, дружніми компаніями і запальними танцями.
Роза Олександрівна, гостя свята:
«На улицу выходим, танцуем, веселимся».
Олексій та Поліна, гості свята:
«Ходить по паркам и кушать блинчики. С бананом и шоколадом, просто блинчики. Бабушкины. Вот да, бабушкины блинчики самые вкусные».
Світлана, гостя свята:
«Дуже був важкий такий місяць, а тепер прийшли розслабитися».
Для одних тут вогняне шоу, для інших таки підпалили опудало. І куди ж без млинців та навіть м’яса. Особливо у деталі святкування не вдаються. Головне – весело і смачно.
Автори – Оля Василець, Руслан Герасименко
Камера – Максим Бодриченко та Олександр Височин
