Близько 300 капеланів зі всіх регіонів України зустрілися на Всеукраїнському з!їзді військових священників Української Православної Церкви Київського Патріархату, що відбувся у Дніпрі. Наше місто обрали не випадково, адже саме звідси, з початком російської агресії проти України, перші священослужителі відправилися в зону АТО для духовної підтримки бійців ЗСУ. І саме у військових шпиталях Дніпра молитвою та добрим словом капелани підтримували воїнів, поранених на передовій.
Протоієрей Іоан — настоятель Свято — Покровського храму, що у місті Білодністровськ Одеської області вже декілька років, як припинив служіння в Православній церкві Московської Патріархату. Тепер служить Українському. Священник каже, терпець увірвався, коли на його очах колеги відмовлялися відспівувати та хоронити загиблих бійців Збройних Сил України.
Отець Іоанн – Протоієрей УПЦ Київського Патріархату:
“Тому що це вже суперечило моїм людським якостям. Тому що вбивали хлопців, а їх не хотіли хоронити. Тому що все робилося для того, щоби російська армія захопила нашу державу. Потім почали погрожувати, порізали колеса”.
Священники кажуть, мають важливу місію, адже їхня сила в дусі, а зброя у молитві. На передовій бійцям важливо знати, що їх підтримують морально та духовно. Солдати страждають через втрати побратимів та почасти відчувають докори совісті. На війні, розповідають святі отці, навіть атеїсти моляться перед обстрілами.
Іван Михайлишин — Протоієрей УПЦ Київського Патріархату:
“Якщо капелан бачить явні ознаки того, що у військовослужбовеця є проблеми, обов’язок капелана – залучати психологів і спільно вирішувати питання. Зараз – це боротьба із суїцидами”.
Отець Анатолій – військовий священник:
“Найперше – це є молитви та живе спілкування і, звичайно, допомога — окопи копати, їжу варити, воду носити. Працюєш ти, працюють воїни”.
Наразі в Україні на законодавчому рівні статус капелана не визначено. Священники кажуть, людина ризикує своїм життям, у неї залишається родина, тож, питання щодо захисту святих отців та їхніх родичів потрібно вирішувати. Проте, в Україні і досі не має офіційного інституту військових священників.
Дмитро Поворотний — капелан Дніпровської єпархії Київського Патріархату:
“Нагальне питання постає в тому – лікування військових священників, що втратили здоров’я, але несуть службу в ЗСУ. Але в них немає статусу військового, і вони лікуються за свій рахунок і в лікарнях цивільних”.
Митрополит Іоанн УПЦ Київського Патріархату:
“За час капеланського служіння в нас є ряд священників, які отримали поранення, контузії, є ті, які були в полоні бойовиків. І навіть є два священника, які передчасно померли від тих чи інших речей, які є наслідком капеланського служіння”.
