Закон України про державний контроль за якістю продуктів. Чим це загрожує бізнесу і що дає людям?
Економічний експерт Михайло Кропивко прокоментував новий закон №2042 “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”. Його підписали ще у вересні минулого року відповідно до вимог асоціації з ЄС, але набрав чинності він 4-го квітня. Чим це загрожує бізнесу і що дає людям дізнавалися наші журналісти.
Колись заклади харчування контролювала санепідемстанція, але згодом її ліквідували. Замість неї створили держспоживслужбу. Проте вона була позбавлена прав перевіряти громадські заклади введенням певних мораторіїв, що вилилося у масштабні отруєння населення. Новий закон — суворіший, уникнути первірки не дозволяє. Також задля безпеки споживачів служба буде повідомляти про ті заклади, які перевірку не пройшли.
Михайло Кропивко — економічний експерт:
“Если потребслужба, вот эта инспекция по контролю за качеством, определит несоответствие качества, то на их сайте тут же появится информация какое заведение питания, или какая сеть, или какой магазин, или какой предприниматель, торгующий или производящий либо продукты питания, либо корма, получил такое предписание. То есть, скажем так, задекларирована полная прозрачность и своевременное информирование общественности”.
У законі йдеться про обов’язкову сертифікацію підприємств, які виробляють, зберігають і продають продукти харчування, щоб уникнути ризиків контролю якості. Крім того, згідно з законом, обов’язковій реєстрації підлягають виробничі потужності. Також інспекторам надали право вільно перевіряти будь-які заклади, але періодичність ревізій – залежно від ступеня ризику. Наприклад, звичайні кав’ярні можна перевіряти не частіше одного разу на 5 років, а великі ресторани або мережі супермаркетів — раз на квартал. Заздалегідь про інспекції попереджувати не будуть. За порушення умов роботи закладу харчування або продаж протермінованого товару підприємства штрафують.
Михайло Крапивко — економічний експерт:
“Штрафоваться будут не только магазины, в которых выставлены продукты, но если будет доказано, что этот продукт реализовал поставщик уже на истечении срока, будет штрафоваться он. То есть по всей цепочке, в соответствии с законом, должно находиться виновное лицо. Не делается один крайний — ответственность за всеми”.
Розміри штрафів коливаються від 15 до 300 тисяч. При цьому сума штрафу для юридичниої особи буде вдвічі більшою ніж для фізичної. На погляд експерта – це неправильно.
Михайло Крапивко — економічний експерт:
“Вот такая градация по организационной форме — юридическое лицо или физическое лицо — она подтолкнёт наших предпринимателей к тому, чтобы закрыть юрлица и всё оформить на физические, потому что штрафы уже в два раза меньше, и это не совсем правильно. Надо было бы, ну, на мой взгляд, вводить градацию штрафов в зависимости от товарооборота. Это было бы более объективно”.
До того ж юридичними особами можуть бути малі підприємства зі штатом 5 осіб. Наприклад, крамниці або кафе з невеликим товарообігом. Такі високі штрафи для них означатимуть банкрутство і, як наслідок, закриття бізнесу. Не виключає експерт і підвищення вартості товарів харчування – орієнтовно воно очікується в середині літа.
