21-го квітня в Україні святкували День довкілля — люди прибирали околиці від сміття, висаджували дерева та майстрували шпаківні. Не обминула ця подія і військовий шпиталь у Дніпрі — до свята долучилися працівники закладу, бійці та їх сім’ї, проте окрім збереження природи на них чекало дозвілля у різних його проявах. Яких саме — дивіться у сюжеті!
Всеукраїнський день довкілля у військовому шпиталі проводять уже вчетверте. Традиція виникла від початку буремних подій на сході і виглядало це, як масове прибирання території, до якого долучалися персонал і пацієнти. Проте цього року воно отримало дозвільне розширення, адже на захід зазвичай приходить багато демобілізованих бійців АТО з родинами і щоб їхні діти не нудьгували, організатори пропонують безліч різноманітних занять і майстер-класів.
Сергій Бачинський — заступник начальника госпіталю по роботі з особовим складом: “В цей день ми спробували навести порядок на території у нас, залучити пацієнтів у вигляді трудотерапії, персонал для того, щоб захаращення всі вимести. Ну, і волонтерів, меценатів, що завжди госпіталю допомагають, з 14-го року, для того, щоб цей День довкілля… трошки придати йому такий культурно-масовий відпочинковий характер”.
Усі бажаючі мали змогу позмагатися в стрільбі з лука, навчитися петриківському розпису, виготовляти карамельки, плести коси та браслети або виготовляти шпаківні. Крім того, вперше після прибирання гості смакували справжнім узбецьким пловом. Вважається, що такий культурно-дозвільний характер свята підбадьорює бійців та сприяє відновленню після поранень. Таку думку підтримує і Володимир Ткачук. Він займається екологічним рухом близько 10-ти років — робить шпаківні, синичники за проектами дніпровського орільського заповідника, які потім ставали домівками пташкам на Орілі, Самарі та в місті Дніпро.
Володимир Ткачук — підполковник запасу Збройних Сил України, проводить майстер-клас із виготовлення шпаківень: “Хотіли би долучити до цієї справи пацієнтів госпіталю, так би мовити – трудотерапія. Це один з засобів того, щоб займатися реабілітацією хлопців, які на своєму власному досвіді, своїм власним життям захищали країну. І які від того мають певний синдром, в позитивному смислі, не в негативному”.
Автор – Станіслав Пивонос
Камера – Олександр Вєрнігоров
