27 квітня 2018 Покровська міська рада ухвалила рішення про присвоєння дитячо-юнацькій спортивній школі міста Покров ім’я Данила Дідика. Юний харків’янин займався плаванням, вільною боротьбою, дзюдо, самбо, грав у дитячій футбольній команді харківського “Металісту”. Був учасником фанатського і патріотичного руху в Харкові, не обходилася без нього жодна проукраїнська акція в місті. 22 лютого 2014 року Даня йшов попереду колони активістів ходи на підтримку єдності України. Через 100 метрів пролунав вибух. Загинули четверо, серед них 15-річний Данило. 18 травня 18 року меморіальна дошка з його іменем з’явилася на спортивній школі.
Спочатку школу назвали іменем Данила Дідика, а тепер і встновили пам’ятну дошку на його честь. Директорка закладу розповіла: історію Дані в Покрові дізналися на презентації книги Руслана Горового “1001 ніч війни”. Доля хлопця зачепила як його однолітків, так і старших — тож стали дізнаватися про нього більше.
Ірина Бакієва, директорка комунального позашкільного закладу ДЮСШ ім. Данила Дідика: “Ми почули історію Дані Дідика від письменника Руслана Горового, який у нас в місті презентував свою книгу. І нас ця історія зачепила, кожного з нас. Думки різні, але ж більша частина і батьків, і жителів міста підтримали цю ідею. Про це було написано і в міській газеті, і на нашому сайті. І люди могли висловити свою думку”.
Валерія Боєва, помічниця покровського міського голови: “Ми проводили інформаційну кампанію. Розказували про Даню всім дітям, в основному – старшим класам. Це все було направлено на дітей. Ми намагалися розказати не про смерть Дані, а про його життя – який він був, чим займався, які мав життєві принципи”.
На церемонію відкриття до Покрову приїхав батько Данила та харківські активісти. Кажуть, дивне відчуття, коли в місті, в якому сам хлопець не бував — називають спортивну школу його ім’ям, а в його рідному місті — не виходить.
Альона Соловйова, волонтерка: “Очень многие люди в Харькове — за. Мы собирали подписи, подписывали петицию по поводу присвоения школе, в которой он учился, его имени. В кратчайшие сроки петицию подписали тысячи человек. И только лишь потому, что приостановили — за 6 дней 5 тысяч человек подписали петицию”.
Андрій Дідик, батько Данила Дідика: “Очень приятно, когда город, в котором Даня даже не был никогда, но вот настолько приняли и пропустили через себя событие, которое произошло. Могу вам сказать, что в Харькове тоже большое количество людей помнит, поддерживает память о Дане. Но иногда бывает, что это зависит от одного-двух человек, которые просто пытаются противостоять тысячам людей, которые хотели бы назвать. Я рад, что в городе Покров нет этого”.
Вихованці Покровської спортивної школи – чемпіони світу по дзюдо та самбо, треті в світі зі спортивної гімнастики. Тепер у них є свій герой, теж спортсмен, відданий команді та батьківщині. Дорослі певні: Данило Дідик — гідний орієнтир для сучасних українських підлітків.
Ірина Бакієва, директорка комунального позашкільного закладу ДЮСШ ім. Данила Дідика: “Для мене особисто він уособлює сьогодняшніх підлітків, які не є такими, якими ми хочемо їх бачити. Він має свою думку. Ми навіть у колективі переглянули своє відношення до наших вихованців. Іноді ми можемо їх зупиняти, розповідати, що так не потрібно робити, але вони мають свою думку і ми стали до них більше прислухатися”.
Олена Соловйова, волонтерка: “Даня своим примером показал,что нельзя быть безразличным. Нужно иметь свою позицию, надо любить свою страну и бороться за нее. Это очень важно. Это память будущим поколениям. Память для нас, для родителей. Это очень важно”.
