Масляна відзначається протягом семи днів перед датою початку Великого посту, за сім тижнів до Великодня. У 2019 вона випадає на 4 – 10 березня. Церковна назва свята – Сирна седмиця. Масляна символізує проводи зими і зустріч весни. Вона асоціюється з млинцями і народними гуляннями.
Історія Масляної йде корінням в давньослов’янські часи, коли люди сповідували язичницьку релігію. Це свято проводло межу між зимою і початком весни. Його святкування починалося в день весняного рівнодення (22 березня) і тривало близько тижня. На Масляну прославляли природу, землю і продовження роду, зазивали багатий урожай, згадували померлих предків. Після поширення християнства духовенство додало святу нового змісту. Масляна почала називатися Сирного седмицею і стала служити підготовкою до Великого посту перед Великоднем. Час її проведення змінюється в залежності від дати Великодня.
Масляна є тижнем народних гулянь. Цей період пов’язаний з відпочинком і розвагами перед Великим постом. Більшість традицій святкування прийшло з давньослов’янських часів. Проведені на Масляну обряди поєднують в собі елементи язичницької міфології і християнства. Найбільш популярна традиція – випікання млинців. У древніх слов’ян млинці уособлювали сонце і служили поминальним блюдом. Слов’янські народи шанують традиції своїх предків і готують на Масляну це блюдо. У містах влаштовуються ярмарки і базари, на яких можна покуштувати святкові частування і взяти участь в розвагах.
Кожен день Масляної має своє ім’я і ритуали.
Понеділок – «Зустріч». У цей день господині починали пекти млинці, перший з яких віддавали убогим для вшанування пам’яті померлих. У деяких регіонах було прийнято готувати вареники з сиром і сметаною, ватрушки, оладки. Господині пригощали ними запрошених родичів і гостей. Жителі сіл ходили по дворах, тримаючи в руках опудало Масляної, співали пісні. Діти відвідували будинки, господарі давали їм речі для подальшого спалювання. На площах населених пунктів встановлювалися гірки, гойдалки. Вранці свекруха зі свекрухою відправляли невістку в будинок її батьків, а ввечері самі відвідували їх.
Вівторок – «загравання». У цей день молодь починала влаштовувати катання на санках, снігові забави, змагання на протяжність спуску з крижаних гірок. Проводилися оглядини наречених. Середовище – «Лакомка». День супроводжувався поїданням традиційної страви – млинців, виготовлених з різних сортів тесту з різноманітними начинками. Влаштовувалися млинцеві змагання – визначали, у кого вони вийшли найсмачніше. Також в середу було прийнято ходити в гості до тещі з частуваннями.
Четвер – «Перелом Масляної (Широкий розгуляй)». День був наповнений гуляннями з ранку до вечора, водінням хороводів, кулачними боями. Господині пекли вироби з борошна в формі птахів. У четвер заборонялося шити.
П’ятниця – «Тещині вечірки». Зяті пригощали млинцями своїх тещ, яких запрошували в гості ошатні посланці.
Субота – «посиденьки зовиці». У суботу було прийнято запрошувати в гості зовицю (сестру чоловіка) і вручати їй подарунок, а також просто відвідувати родичів і друзів.
Неділя – «Прощена неділя (Проводи, целовник)». У церквах в неділю проходять богослужіння, що передують Великий піст. У цей день люди просили вибачення, забути погані вчинки. Ритуал завершувався поцілунком і поклоном. Було прийнято відвідувати могили родичів і приносити їм як частування млинці. Люди парилися в лазнях, щоб змити гріхи. Увечері існувала традиція спалювати на околиці села опудало Масляної. Такий обряд символізував зустріч весни.
Масляна закінчувалася прибиранням: миттям посуду, спалюванням залишків святкової їжі.
Сирна седмиця передує Великому посту, тому в святкові дні для віруючих християн існують гастрономічні обмеження. Остання неділя перед святковою тижнем іменується «м’ясним». Це останній день, коли дозволяється вживати в їжу м’ясні продукти. На Масляну можна їсти рибу, молочні продукти (молоко, сири, масло, сметану, вершки), яйця. Вважається, що подібний раціон сформувався до поширення християнства. До початку весни у селян закінчувався запас м’яса і починався період отелення худоби. Молочні продукти служили альтернативою білкової їжі.
