Сім років суду з Дніпрокомунтрансом — дніпрянка вимагає відшкодування за батька, який загинув на виробництві
Пішов на роботу і не повернувся. Дніпрянка Владислава Ситенко сьомий рік судиться з компанією “Дніпрокомунтранс” через загибель свого батька на виробництві. Жінка подала апеляцію про відшкодування моральної і матеріальної шкоди — перша інстанція суду задовільнила її позов лише частково. Зокрема, розповідає: суддя необґрунтовано зменшила суму моральної шкоди, недостовірно виклала обставини справи у своєму рішенні, проігнорувала відшкодування дворічної правової допомоги і вартості надгробного пам*ятника. Представниці відповідача вважають рішення першої інстанції справедливим, а скаргу — безпідставною. Зрештою, апеляційний суд задовільнив її частково. Суму моральної шкоди збільшили з двохсот до п*ятисот тисяч гривень. Решту рішення залишили без змін. Надалі Владислава разом з адвокатом будуть вирішувати, чи подавати касаційну скаргу до Верховного Суду.
Владислава Ситенко, позивачка
(За эти семь лет я прошла действительно много чего. В том числе, и почерковедческие экспертизы, и эксгумацию — это было достаточно тяжело. Вдова погибшего, которая прожила с ним 43 года, к сожалению, не дожила до сегодняшнего дня. И представители предприятия вменяют мне то, что я собираюсь им установить общий памятник.)
https://www.youtube.com/watch?v=Ovk8xkK3bYs&t=3s
