8 травня — річниця капітуляції Німеччини. Саме у цю дату з 2002 року світ вшановує пам’ять жертв Другої світової війни, а також відзначає перемир’я між країнами. Згідно резолюції ООН, 8 і 9 травня проголошені Днями пам’яті та примирення. У Дніпрі історичну дату відзначили традиційною ходою.
Урочиста хода і панахида до Дня пам’яті і примирення проходить у Дніпрі вже сьомий рік поспіль.
Сергій Карноза, організатор ходи на честь Дня пам’яті та примирення: “Перший раз, коли ми це організовували, нас били. Але так як ми вважаємо, що українці у цій війні не перемогли, то українці 8 травня вшановують загиблих. А той хто переміг, мабуть, – він святкує перемогу”.
Лана, учасниця ходи на честь Дня пам’яті та примирення: “Багато людей загинуло, ми знаємо, багато було замордовано в концтаборах. І цей день ми відзначаємо не святкуваннями, не галасуваннями, не піснями, а ми прийдемо до могил загиблих і вшануємо їхню пам’ять там”.
Сергій Карноза, організатор ходи на честь Дня пам’яті та примирення: “Традиційно наша хода відбувається з Європейської площі в Парк пам’яті та примирення. А чому Європейська полоща? Тому що ми вважаємо, що це — символічно: ми взагалі-то з Європою!”
Тут, на Європейській площі Дніпра, саме ці люди свого часу відстоювали Євромайдан. Сергій розповідає: пункт призначення, куди рушають ходою, – також символічне місце.
Сергій Карноза, організатор ходи на честь Дня пам’яті та примирення: “Це було кладовище, на якому були поховані загиблі з усіх боків. Тобто там були і німці поховані, італійці, румуни, мадяри і українці. Тому це місце — символічне. Чому? Тому що примирення – з ким? Примирення з тими, хто воював у тій війні і хто визнав, що це злочин, що це погано. А з тими, хто з нами сьогодні ще воює проти нас, ми не примиряємося, ні”.
Кожен з учасників ходи має свою мотивацію. Пану Анатолію 82 роки. До заходу він долучається втретє.
Анатолій Шинкаренко, учасник ходи на честь Дня пам’яті та примирення: “У мене чотири двоюрідних брата загинуло у Другій світовій війні! І ще два дядьки… Всього вісім чоловік!”
А от ровесник пана Анатолія, Михайло Рябцев, сподівається привернути увагу президента до історичної особистості.
Михайло Рябцев, учасник ходи на честь Дня пам’яті та примирення, краєзнавець, член спілки журналістів: “Адміністрація зволікає з вирішенням питання про відзначення державною нагородою Василя Омеляновича Макуха”.
Уже 12 років пан Михайло пише листи президентам. Каже: Василь Макух вартий визнання як радянський політв’язень, член УПА, дисидент і просвітянин.
Михайло Рябцев, учасник ходи на честь Дня пам’яті та примирення, краєзнавець, член спілки журналістів: “Обурювався нашою владою: те, що Україна — не є вільна держава, що позбавлені всі права розмовляти українською мовою. Облив себе бензином, підпалив і біг по вулиці Хрещатик міста Києва, кричав: “Геть окупантів з України!”
Автор – Юлія Бублик
Камера – Руслан Герасименко
