Одруження в реанімації: лікарі — у свідках, а замість весільної подорожі — тривала реабілітація. 24-річний військовий Олександр Беспалов одружився з коханою дівчиною просто в лікарні. 17 днів тому бійця доправили з передової в тяжкому стані: снайперська куля прошила голову. Що довелося пройти закоханим — у сюжеті.
Ганна і Олександр познайомилися рік тому в Миколаєві. Вона сиділа на лавці, чекала знайомого, він проходив повз – зупинився, зробив комплімент. Хлопець виявився військовим: з початку бойових дій на сході країни служив за контрактом. П’ять місяців тому закохані дізналися, що стануть батьками. Вирішили одружитися.
Ганна Беспалова, наречена бійця: “Всё было замечательно, потом Александр уехал на передовую, воевать”.
Ганна чекала нареченого вдома, аж поки не дізналася: Олександру в голову поцілив снайпер, з важким пораненням бійця доправили в Дніпро, в обласну лікарню. У реанімації він 17 днів, із них 11 — провів у комі. Операція, в ході якої вилучили кулю, тривала 4 години. Олександру перелили майже 3 літри крові. Згодом він прийшов до тями, а з 4 червня не потребує штучної вентиляції легень.
Сергій Риженко, головний лікар Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова: “Пуля через правый глаз дошла до затылочной кости. В настоящее время Александр самостоятельно дышит, абсолютно понимает всю ситуацию, которая происходит вокруг, хорошо реагирует на невесту Аню, на своих близких, узнаёт врачей”.
Весь цей час Ганна була поруч. Весілля, призначене на 25 червня, скасували. Коли Олександр прийшов до тями, пара вирішила: одружаться якомога швидше – просто тут, у реанімації. Бути свідками запросили лікарів. Побратися сподівалися 5 червня – завадила бюрократія.
Сергій Риженко, головний лікар Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова: “Мы увидели большое противодействие со стороны ЗАГСа Жовтневого – бюрократические проволочки, плюс хамство и чванство”.
За добу необхідні документи все ж оформили — тож мрія молодят здійснилася.
“Сьогодні, 6 червня 2019 року, ваш шлюб офіційно зареєстрований. Оплески!”
Ганна Беспалова, наречена бійця: “Я вот до последнего думала, что сегодня всё-таки не распишут. Счастлива, что уже узаконенная жена, уже всё официально. Александр плакал от счастья. Я у него спрашиваю: «Почему ты плачешь?» Он: «Не знаю», – говорит.
У жовтні минулого року Олександр осиротів. На весілля в Дніпро приїхали тільки його побратим і тітка Олена. З нареченою жінка знайома давно.
Олена Калініна, тітка Олександра: “Мы познакомились как раз на похоронах Сашиного папы. Она мне очень сразу понравилась – это наш человек, это боец”.
З пані Оленою Ганна обирала сукню, із зачіскою допомогли волонтери.
Ганна Беспалова, наречена бійця (демонструє обручку): “В Днепре покупала уже кольца. Мы хотели вместе выбирать просто. Но я ему показала — ему очень понравились.
Після офіційної церемонії Ганна з Олександром ще і повінчалися. Тепер замість весільної подорожі – тривала реабілітація. Підтримка дружини — важлива складова одужання, вважають лікарі.
Сергій Риженко, головний лікар Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова: “Я не удивлюсь, если через 2 недели — через 3, увижу его на коляске, а потом на костылях. А потом, даст Бог, он будет ходить сам”.
Давати точні прогнози в лікарні поки не наважуються, однак є шанси, що за рік Олександр зможе ходити. Через 4 місяці він стане батьком: пара чекає хлопчика. Вже навіть ім’я обрали – Олексій.
Ганна Беспалова, наречена бійця: “Мужчина должен называть сына, мать должна называть дочь”.
І донька у них обов`язково буде, впевнена Ганна. Головне — Олександр живий, а щастя — не забариться.
Автори – Юлія Бублик, Анастасія Парнет
Камера – Олександр Височин