Традиційно його відзначають 15 січня. Мета флешмобу — популяризувати музейні колекції серед молоді. Ритуал досить простий і навіть буденний — відвідувачі музеїв у всьому світі фотографуються біля улюблених експонатів, а потім — публікують світлини у соцмережах із певними хештегами. Якими саме — розкаже Станіслав Пивонос.
Розвінчати міф про академічну суворість музеїв і нудьгу на екскурсіях – головна мета Дня музейного селфі. Акцію започаткували у Великобританії у 2014-му. Українські музейники приєдналися згодом. Художній музей у Дніпрі вже четвертий рік поспіль закликає відвідувачів фотографуватися з улюбленими експонатами. Щоб усі охочі встигли, акція триватиме не одну добу, а до 19 січня.
Анастасія Шапошнікова — старша наукова співробітниця Дніпропетровського художнього музею: “Щоб на вихідних люди теж могли прийти і познімкувати себе біля експонатів, які їм сподобаються, або навпаки, як деякі зауважують, які не подобаються — ну, таке теж буває, вот показати, що я це мистецтво не розумію — от воно”.
Світлини треба опублікувати в будь-якій соцмережі із хештегами, які ви бачите на екранах. Автори найбільш творчих селфі отримають музейні подарунки.
Анастасія Шапошнікова — старша наукова співробітниця Дніпропетровського художнього музею: “Це буде запрошення на двох на ексклюзивну програму до Міжнародного дня музею, на Ніч музеїв — саме в нашому музеї”.
Такий же приз отримає і автор кращого селфі в історичному музеї імені Яворницького. Тут є умова: гості мають зробити світлину з особливого ракурсу — на фоні одного з п’ятьох дзеркал, що є в кожному виставковому залі.
Дмитро Мурадов — старший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького, організатор заходу: “На сторінці у нас, у Фейсбуці, офіційній у нас є захід “Селфі в музеї”, і ось під цим заходом зробити пост — опублікувати зі своїм селфі, з хештегом #museumselfieday і #dnipromuseum”.
Окрім популярного фотоприйому, ці дзеркала мають ще одну функцію.
Тетяна Кудрицька — старша наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького: “В фондах і в експозиції є багато дзеркал, які під час екскурсій оглядових, вони іноді можуть випасти із поля зору, а от так от люди можуть заново відкрити для себе якийсь звичний експонат, який стоїть тут роками, але от оминається їх увагою”.
Воно і не дивно — адже розпізнати їх серед інших експонатів доволі складно. Скляних дзеркал, як таких, не було навіть у середньовіччі. В різних народах люстро мали не лише за предмет повсякденного вжитку — воно ще мало і магічне значення, кажуть дослідники. Звідси — забобони і повір’я з ними пов’язані.
Вікторія Обух — старша наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького: “Зазвичай це була бронза або срібло, інколи зустрічається і з інших металів, хоча дуже рідко. В основному – це бронзові речі. Та частина дуже добре шліфувалася, полірувалася — ви б, звісно, себе не розгледіли, як у скляному дзеркалі, настільки ретельно, але все ж таки ваше відображення ви могли побачити”.
У пошуках ідеального ракурсу музейники прохають бути обережними: не притуляйтеся до експонатів і фотографуйте без спалаху.
Автор – Станіслав Пивонос
Камера – Руслан Герасименко
