Міжкультурний обмін у Слобожанському: волонтери американського Корпусу миру познайомили молодь зі своєю діяльністю. Неформальна зустріч пройшла 3 березня у молодіжному центрі “Смарт”. Захід — відкритий. Послухати історії волонтерства завітало близько двох десятків підлітків. Тож чим живуть волонтери Корпусу миру, яка їхня місія та що надихає їх залишити Америку і присвятити кілька років розвитку іншої країни, дізнавався Станіслав Пивонос.
Знайомтесь: цього жвавого хлопця звуть Майлс. Він приїхав в Україну зі штату Мічіган. Останні пів року він працює в благодійній організації “Карітас Дніпро”. Проте спочатку два роки жив у селі Носачів Черкаської області. Це було фантастично, каже волонтер, наче в серіалі “Вікінг”, бо доводилося рубати дрова сокирою. Після цього Майлс очікував, що вона знадобиться і в Дніпрі. Але…
Майлс Грін — волонтер Корпус миру: “Я взяв мою сокиру і я був готовий, але тут не було дров і не знаю чому. І коли мої колеги — вони бачили, що у мене є сокира – вони сказали… запитали: “Майлс, чому в тебе є сокира?” І я сказав: “Бо дрова, звичайно”. Вони сказали: “Тут немає дров, Майлс, ти — божевільний!” Я сказав: “Ну, можливо, трохи”.
Окрім цього, Майлсу припали до душі дві страви, які давно мріяв скуштувати — це сало і холодець. А ще – його вразила сміливість українців. Каже: щодня спостерігав за подіями Майдану в новинах і хотів хоч якось допомогти.
Майлс Грін — волонтер Корпус миру: “Україна хоче бути частиною Європи і я вірю, що Україна — це частина Європи. І якщо вони хочуть бути частиною Європи, українцям треба зрозуміти інші культури, як Сполучені Штати. Я можу співпрацювати з дітьми і ми можемо давати багато різної діяльності, пояснень про мою культуру, і вони можуть поділитися українською культурою”.
Ханна теж хотіла допомагати людям — це робить її щасливою, каже волонтерка. Вона — соціальний працівник – опікується профілактикою ВІЛу серед молоді та правами ЛГБТ-спільноти. Для неї ця зустріч була дуже символічною, адже співпала із 4 річницею її волонтерства в Україні. До переїзду зі штату Меріленд, дівчина майже нічого не знала про Україну і була приємно здивована.
Ханна Адмасу — волонтерка Корпусу миру: “Я народилася в Єфіопії — жила там до 17 років. Я дізналася, що у нас багато однакових традицій і люди такі самі. Ну, ми різні, але мені було дуже легко, тому що у нас дуже багато спільних традицій і менталітет теж”.
Коли волонтер живе в самій громаді, це сприяє міжкультурному обміну, каже директорка молодіжного центру в Слобожанському. Саме тому вони вже відправили заявку на участь в цій програмі, адже місія Корпусу миру — як раз розвивати маленькі містечка та села.
Мирослава Рибалко — директорка молодіжного центру “Смарт” Слобожанської селищної ради: “Ми можемо вивчати англійську мову, живучи із носіями цієї мови. Це дуже важливо, тому що те, що дає шкільна програма – не дуже актуально є в сьогоденні”.
Проте для цього треба відповідати певним умовам: без участі мешканців територіальної громади прийняти волонтера зі Штатів буде складно, каже модератор зустрічі. Власне, це і стало основною метою проведення заходу.
Дмитрій Пронін — модератор зустрічі: “Нам потрібно знайти в Слобожанській громаді дві сім’ї приймаючі, які зможуть прийняти волонтера з жовтня по грудень себе в сім’ю для того, щоб він пройшов цей адаптаційний культурний шок, як його ще називають — період. Після цього ми будемо шукати волонтеру інше житло”.
Автор – Станіслав Пивонос
Камера – Руслан Герасименко
