30 квітня першу пацієнтку, яка мала коронавірус, виписала лікарня імені Мечникова. Це мешканка Першотравенська, яка два тижні провела в реанімації. Про шлях страху, зневіри і Надії – далі в сюжеті.
Ці оплески медиків лунають для Надії Василівни. 61-річну мешканку Першотравенська, що перехворіла на коронавірус, першою виписують із лікарні Мечникова. На подвір’ї пані Надію зустрічає донька Олена – з мамою вона не бачилась три тижні.
Олена Савкіна, донька Надії Василівни: “Я звонила утром и я не понимала кому я звоню, кто сейчас возьмет трубку”.
Надія Баранова, одужала від коронавірусу: “Конечно, мы всегда думаем, что это где-то будет, с кем-то, не с нами. Но это случается внезапно. Я заболела внезапно. Я даже до сих пор не знаю, где это могло бы случиться. Но это случилось”.
Спершу Надія Василівна звернулася до Першотравенської лікарні. Там у стаціонарі пролежала з 3 по 9 квітня. Але симптоми ставали дедалі гіршими.
Надія Баранова, одужала від коронавірусу: “Сначала это была пневмония, конечно, – правосторонняя пневмония. Температура 38 с лишним – и она продолжалась в течение 4-5 дней. У меня было затрудненное дыхание, у меня была боль в груди – и я просто как рыбка ходила! Ловила воздух, потому что я не могла самостоятельно дышать уже”.
Олена Савкіна, донька Надії Василівни: “Очень долго ждали экспресс-теста, который нам провели на пятый, наверное, день болезни мамы. Может быть, если было бы раньше, всё было бы не так, наверное, сложно. И когда оказался он положительным, этот экспресс-тест, то в этот же день нас забрала Мечникова”.
Дев’ятьом родичам інфікованої довелося піти на самоізоляцію. Їхні тести виявились негативними.
Сергій Риженко, головний лікар Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова: “Больше двух недель Надежда Васильевна находилась в реанимации. И только после недели интенсивной терапии, корда, шли капельницы, шел кислород потоком, она давала первые признаки выздоровления”.
Лікували Надію Баранову безкоштовно. Медикаменти постійно змінювались – вітаміни, антибіотики, протизапальні та імуномодулюючі препарати.
Олена Савкіна, донька Надії Василівни: “Когда пришел первый отрицательный тест, мы зажигали салюты! По-другому это не назвать!”
Уже після виписки – тут, на лікарняному подвір’ї, пані Надія вперше бачить обличчя свої рятівників. Тепер вони без респіраторів і захисних костюмів.
Надія Баранова, одужала від коронавірусу: “У нас были три девочки-интерна, которые очень похожи между собой. Одну я узнавала по росту – Оксаночку, Яночку – по бровкам, Наташу – по глазкам”.
Подолати коронавірус Надія Василівна змогла напередодні свого дня народження. На початку травня їй виповниться 62 роки. Медики прощаються з пацієнткою – і знову рушають в реанімацію. Там на них чекають іще двоє хворих на Ковід-19. Їх у важкому стані транспортували напередодні.
Сергій Риженко, головний лікар Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова: “Одну – из Марганца, вторую – из Никополя. Почему-то женщины. Крайне тяжелые”.
Авторки – Юлія Бублик, Аліна Елєвтєрова
