Ми готові щодня розповідати вам історії роботи над собою і над своєю мовою, про людей і підприємства, які намагаються не просто формально виконувати закон, але і справді робити українську своєю мовою. Історія перша: лагідна українізація у кав’ярні “Цікава Кава”. Розповідає Станіслав Пивонос.
https://youtu.be/P5–4kFzrWQ
Українська мова у кав’ярні «Цікава кава» – річ досить звична. Ще після відкриття, з дня якого минув вже один рік. Проте тоді для її власників – подружжя Дмитра та Тетяни Собко – це стало точкою відліку їхнього власного шляху україномовності. І, як не дивно, почався він саме з назви закладу.
Дмитро Собко – співвласник кав’ярні «Цікава кава»: “У деяких клієнтів виникало питання, чому, наприклад, ви «Цікава кава»? У вас на етикетці написано «Цікава кава», там наліпка, в якій описана кава, вона російською, тобто. Тому ми почали все робити однією мовою. Взагалі ми спілкуємося тією мовою, якою спілкується з нами клієнт”.
Хоча в часу запуску кав’ярні знання державної мови співробітниками було не обо’язковим, проте бажаним, додають її власники. Ось, наприклад, їхній бариста, Сергій, володіє як російською, так і українською. Каже: україномовним відвідувачам приємно, коли до них звертаються їхньою мовою. Проте їх, на жаль, у Дніпрі небагато і усіх можна перелічити на пальцях.
Сергій Вовченко – бариста: “У відсотковому співвідношенні – це приблизно 15% україномовних людей. Взагалі люди позитивно реагують на українську, хоча більшість розмовляє все ж таки російською”.
До речі, мовою повсякденного спілкування подружжя Собко – саме російська. Але разом із тим їм дуже подобається українська, вони намагаються нею розмовляти, підтримувати бесіду.
Тетяна Собко – співвласниця кав’ярні «Цікава кава»: “Ми живем в Україні і повинні, зобов’язані спілкуватись українською мовою”.
Дмитро Собко – співвласник кав’ярні «Цікава кава»: “Так, вона є там якоюсь групою там слов’янських мов, але вона відокремлює нас від російської мови, від білоруської мови – від подібних мов”.
На жаль, сайт закладу поки ще російською мовою – зараз йде активний його переклад. А так, вводити українську мову в роботі для власників не стало надскладним випробуванням. Хоча без помилок теж не обходилося. Наприклад, на тих самих етикетках до кави. Щоб призвичаїтися до української – почали споживати україномовний контент. Проте рушійною силою в навчанні стали їхні діти, які свідомо обрали українську і навіть вдома спілкуються виключно нею.
Дмитро Собко – співвласник кав’ярні «Цікава кава»: “Дивлячись на них, я бачу, що в них доскональна українська мова. Тобто в мене ще дуже багато русизмів є в мові, я якось її вдосконалюю”.
Тетяна Собко – співвласниця кав’ярні «Цікава кава»: “Вчора в мене боліла голова і наша дочка каже: «Мама, до скроні приклади…» А я: “Що? Що таке скроня?»
Наші герої мають кілька порад – не лише підприємцям, а й просто для тих, хто хоче вільно володіти українською. І перше: варто просто почати, для початку вдома, із рідними. А ще – замість гугл-перекладача гортати словники, аби знати як правильно використовувати те чи інше слово.
Тетяна Собко – співвласниця кав’ярні «Цікава кава»: “Більше спілкуватися українською мовою, вчитися спілкуватися українською мовою, також читати книжки та дивитись серіали, фільми українською мовою, любити цю мову, мабуть, і буде все гаразд”.
Дмитро Собко – співвласник кав’ярні «Цікава кава»: “Звикнуть, насправді, ми багато до чого звикли. Чим більше ви будете використовувати, тим більше вона буде становитися для них звичайною. Тобто вони в якийсь час почнуть мислити нею і не буде там якого автоперекладу в голові”.
Автор – Станіслав Пивонос
Камера – Олександр Наумов
