7% новин у дніпровських онлайн-медіа містять маніпуляцію, і 36% із них — це оціночні судження. Такі результати дослідження, яке у січні провели представниці та представники “Інституту масової інформації”. Метою моніторингу було проаналізувати фейки та маніпуляції в онлайн-новинах згідно із власною методологією.
У Дніпрі досліджувалися п’ять найвідвідуваніших дніпровських ресурсів, згідно з даними сайту Similarweb: opentv.media, 056.ua, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua. Усього було проаналізовано 562 новини у новинних стрічках цих сайтів з 11 до 15 січня 2021 року включно.
Маніпуляції: джинса, судження, невідповідні заголовки
36% усіх маніпуляцій — це власні судження або оцінка кореспондента, що подавалася як факт. Більше за інших до таких порушень вдавалися журналісти “Днепровской панорамы” — із 107 матеріалів вісім мали думки кореспондентів замість фактів. Найчастіше це були використання оціночних суджень просто у заголовках новин, як тут “В Днепре на Гаванской жесткое ДТП: есть пострадавшие”.
29% маніпуляцій — джинса. Найбільше джинси розмістив gorod.dp.ua — у 6 новинах із 207. Найменше джинси було на сайті “Днепровская панорама” — один матеріал зі 107. Не розміщували джинсу “Інформатор” та 056.ua, утім обидва ресурси розміщували неналежно марковану рекламу — 2 та 10 матеріалів відповідно.
14% маніпуляцій — це перебільшення або применшення даних. До цього вдавалися кореспонденти 4 з 5 сайтів, окрім gorod.dp.ua. У половині усіх випадків до цього виду маніпуляції звертались, знову таки, кореспонденти “Днепровской панорамы”. Наприклад, у новині “В Украине произошло землетрясение: стали известны первые подробности”, де новину про поштовх магнітудою у 1,9 бала у Львівській області проілюстрували фотографією, яка не має відношення до цієї події, утім демонструє значні руйнівні наслідки.
У 12% маніпуляцій заголовок не відповідав новині. Наприклад, з новини “Відкритого” “Из Telegram пропал канал Днепропетровского облсовета: что произошло” не стає зрозуміло, чому це трапилось,тут лише констатується факт, що це сталось.
9% маніпуляцій були неповною або фрагментованою інформацією. Так, у новині “Інформатора” “Без подарка к Рождеству: почему часть нового бульвара в Днепре всё ещё выглядит как стройплощадка” не вистачає коментарів незацікавленої сторони конфлікту про будівельні норми, через що увесь матеріал має тенденційний характер, не зважаючи на те, що автор чи авторка намагались окреслити у загальних рисах позиції обох сторін. Також до цієї маніпуляції вдавалсь журналісти gorod.dp.ua та “Днепровской панорамы”.
Загалом журналісти “Днепровской панорамы” використали найширший діапазон маніпуляцій: усі з перерахованих, усього зманіпулювавши у 15% власних матеріалів, і це найвищий показник використання маніпуляцій загалом. Найменше маніпулювали кореспонденти 056.ua — у 2% новин.
Найбільш популярними темами для маніпуляцій були кримінал, розваги та новини інфраструктури: 45%, 32% та 23% від усіх маніпуляцій відповідно.
Фейк як міська легенда
На моніторинговому тижні деякі медіа вдалися до публікацій про “товсту собаку” на Фрунзенському ринку Дніпра, яка час від часу стає інфоприводом для місцевих новинарів просто через факт свого існування.
Цього разу кореспонденти “Відкритого” та gorod.dp.ua послалися на запис у районній фейсбук-групі:
“…это огромное животное перенесло сложную операцию (или неправильную беременность). Спасали всем рынком, скинувшись на ветеринара. С тех пор у Джульетты гормональный сбой, который и привел к впечатляющим размерам», — процитували обидва ресурси.
Минулого разу про собаку багато писали у 2016 році. Тоді, згідно з версією журналістів “Дніпра вечірнього”, повнота тварини пояснювалася її апетитом:
“Животное не имеет чипа на ухе, это означает, что оно не стерилизовано. То есть, полнота – следствие не гормонального сбоя, а отличного аппетита. К тому же, на рынке есть всегда, чем поживиться”.
Ця схильність до змінення подробиць історії та колективний характер цих змін говорить про те, що зусиллями користувачів Фейсбук та журналістів місцевих видань, історія про “товсту собаку” вже стала міською легендою.
Саме поняття «міської легенди» було введено американським фольклористом Яном Брунвандом в 1980-і роки. Брунванд визначає міську легенду як «близького родича міфів, чарівних казок і чуток». У легенд, на відміну від чуток, є сюжети. На відміну від міфів і казок, вони повинні бути злободенними та правдоподібними, а події — вкоріненими в щоденну дійсність, вони дійсно можуть трапитися. Утім до новин це усе одно має дуже сумнівне відношення. Тому обидва ці матеріали були кваліфіковані як фейки. Інших фейків протягом моніторингового тижня на новинних ресурсах Дніпра не зафіксовано.
Валерія Мальченко, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.
